«Він передав коштовності дочці, а потім вони дістались онуці. Коли вона вирішила перекрити солом’яну стріху, то покликала сусіда Левка, а у неї там було золото сховане. Потім прийшла до нас і плаче, говорить: «трохи було золота, так Левко вкрав». Решту золота у неї вкрав чоловік з Берези, який після загибелі її чоловіка на війні прийшов до неї у прийми. Говорять, що за ті гроші побудував цегляний будинок», – розповідає Ганна Вікторівна.

Підпишись на Ямпіль.INFO