Питання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності є надзвичайно актуальним для багатьох суб’єктів господарювання в Україні. Зокрема, часто виникає ситуація, коли термін дії договору оренди землі вже закінчився, проте орендар продовжує фактично використовувати ділянку, очікуючи переоформлення нового договору. Важливо розібратися, чи залишається такий суб’єкт господарювання платником орендної плати за землю в цей перехідний період.

Відповідно до чинного законодавства України, зокрема Земельного кодексу та Податкового кодексу, орендна плата за землю є обов’язковим платежем, який справляється з орендарів земельних ділянок державної та комунальної власності. Ця плата є формою плати за використання земельних ресурсів, і її розмір та умови сплати, як правило, визначаються договором оренди.

Коли термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився, але суб’єкт господарювання продовжує користуватися землею, виникає правова невизначеність. З одного боку, формально договірні відносини припинилися. З іншого боку, фактичне використання земельної ділянки без належного правового оформлення може розглядатися як безпідставне збагачення або самовільне зайняття землі, що тягне за собою відповідальність.

Судова практика та роз’яснення податкових органів сходяться на тому, що суб’єкт господарювання, який продовжує використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності після закінчення терміну дії договору оренди, не звільняється від обов’язку сплати орендної плати за землю. У такому випадку, до моменту переоформлення нового договору або фактичного повернення ділянки власнику, плата за землю нараховується та сплачується. Це може бути плата за фактичне користування земельною ділянкою, що зазвичай визначається у розмірі, аналогічному попередній орендній платі, або за нормативною грошовою оцінкою землі.

Ключовим аспектом є те, що право на використання землі не припиняється автоматично з закінченням строку договору, якщо користування продовжується за згодою орендодавця або фактично без його заперечень. Часто це відбувається, коли сторони перебувають у процесі переговорів щодо укладення нового договору або продовження попереднього. Затримки в переоформленні документів можуть бути спричинені бюрократичними процедурами, змінами в законодавстві або іншими об’єктивними причинами.

Саме тому, щоб уникнути нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату або судових позовів за безпідставне користування землею, суб’єктам господарювання рекомендується продовжувати сплачувати орендну плату за землю у розмірі, що діяв раніше, або згідно з останніми розрахунками, до моменту офіційного укладення нового договору оренди. Це підтверджує добросовісність орендаря та його намір належним чином оформити земельні відносини.

Важливо також зазначити, що у випадку відмови орендодавця від укладення нового договору або заперечень щодо подальшого використання земельної ділянки, орендар зобов’язаний негайно припинити користування землею та повернути її власнику. Проте, якщо процес переоформлення триває, і немає офіційної вимоги про повернення ділянки, обов’язок сплати за фактичне використання землі зберігається. Це правило покликане захистити інтереси держави та територіальних громад, забезпечуючи надходження коштів до бюджетів за використання їхніх земельних ресурсів.

Отже, навіть якщо новий договір оренди перебуває на стадії переоформлення, суб’єкт господарювання, який продовжує використовувати земельну ділянку державної та комунальної власності, залишається платником орендної плати за землю. Це є запорукою уникнення правових спорів та фінансових санкцій, а також підтвердженням відповідального підходу до земельних відносин. Рекомендується консультуватися з юристами та фахівцями з земельного права для належного врегулювання таких ситуацій.