Після атаки дронів РФ на Польщу головним питанням для Європи є не стільки те, чи свідомо Москва запустила майже два десятки БпЛА у повітряний простір НАТО, скільки те, якою буде військова реакція Альянсу. Це питання стосується безпеки всіх членів НАТО та стабільності в Європі. Росія використовує дрони як один із інструментів тиску, перевіряючи реакцію оборонних систем. Аналіз таких дій є ключовим для розуміння стратегії Кремля.

Про це йдеться у матеріалі CNN. Аналіз британських та американських експертів підкреслює, що НАТО має реагувати на нові виклики, пов’язані з використанням дронів у військових конфліктах.

«Якщо, як вважає Варшава, це був навмисний тест системи оборони НАТО, то для Росії це виявилося напрочуд дешевим експериментом». Ця фраза підкреслює дисбаланс між вартістю дронів та складних систем протиповітряної оборони. Маневри Росії з дронами мають на меті виявити слабкі місця в обороні Альянсу.

10 вересня НАТО підняло у небо багатомільйонні винищувачі F-16 та F-35 проти так званих дронів Gerbera, зроблених з фанери та пінопласту, які часто використовуються Росією як хибні цілі. Це стало ефективною демонстрацією сили, але лише витрати на пальне та обслуговування таких польотів сягають десятків тисяч доларів. Ця ситуація показує, наскільки неефективним є застосування дорогих винищувачів проти дешевих безпілотників. Росія майстерно використовує цей асиметричний підхід.

«Ця асиметрія вартості не працює», — зазначає дослідник Лондонського Інституту королівських об’єднаних служб (RUSI) Роберт Толласт. Його слова підтверджують, що поточна стратегія реагування НАТО на загрози дронів потребує перегляду.

Він додає: НАТО здатне протистояти масованим атакам дронів (як це було під час відбиття іранського нападу на Ізраїль у квітні), але ціна такого захисту — понад 1 млрд доларів — робить підхід нежиттєздатним. Вартість оборони проти дронів стає непомірною, що ставить під сумнів її довгострокову ефективність.

«Технології є, але НАТО занадто повільне»

Фахівці оборонної індустрії переконані: рішення вже існують, але система закупівель Альянсу надто повільна. Інноваційні системи протидії дронам розробляються, але бюрократичні процедури НАТО гальмують їх впровадження. Це дає Росії часові переваги.

«Ймовірно, значна частина польського кордону вже могла б бути захищена „стіною дронів“», — наголошує керівник британської компанії MARSS, що спеціалізується на системах виявлення загроз і дронах-перехоплювачах Йоганнес Пінль. Ідея «стіни дронів» передбачає створення ешелонованої системи захисту, яка може ефективно нейтралізувати повітряні загрози.

Йдеться про багаторівневу систему виявлення та перехоплення, яку просувають країни Балтії та підтримує ЄС. Проблема, за словами Пінля, у тому, що система закупівель НАТО «застрягла у 80-х». Це застаріла система, яка не відповідає сучасним викликам безпеки.

Війна в Україні як полігон інновацій

Приклади змін уже є. Британія купила понад 350 млн доларів безпілотників AR3 для України, а згодом інтегрувала їх у власну систему електронної боротьби StormShroud. Компанія відкрила новий завод у Великій Британії на 1000 робочих місць. Це свідчить про те, що війна в Україні стала каталізатором для розробки та впровадження нових оборонних технологій.

«Швидкість, яка потрібна, вимагає від нас інновацій у темпі воєнного часу», — підкреслив начальник Генштабу Великої Британії Річард Найтон. Його слова підкреслюють необхідність швидкої адаптації до умов сучасного конфлікту.

Схожі процеси відбуваються і в Латвії: стартап Origin Robotics створив дрони BEAK та BLAZE для ударів і перехоплення, профінансовані урядом. Це приклад того, як малі країни можуть активно впроваджувати інновації у сфері оборони.

Гонка нарощування виробництва

«Росія щомісяця виробляє до 5500 дронів типу „Герань“ і дешевші Gerbera. У вересні вперше зафіксовано запуск понад 800 дронів за одну ніч», — йдеться на CNN. Ці цифри свідчать про масштаб російської кампанії з використання дронів.

Європейські виробники намагаються відповісти масштабуванням. Наприклад, Норвегія збільшила випуск артилерійських снарядів із кількох тисяч на рік до 80 тис. після початку повномасштабного вторгнення РФ. Тепер працює над дешевими ракетами великої кількості, щоб відповідати економіці дронових атак. Ця гонка озброєнь є прямою відповіддю на агресивні дії Росії.

Отже, НАТО стоїть перед ключовим викликом: чи зможе воно подолати інерцію та адаптуватися до темпів «дронової війни», яку нав’язала Росія? Відповідь на це питання визначить майбутнє європейської безпеки.

Нагадаємо, британські винищувачі почали патрулювання неба над Польщею. Вони уперше піднялися для патрулювання польського неба в рамках операції «Східний вартовий». Це є частиною посилення оборони східного флангу НАТО.

Тим часом міністр оборони України Денис Шмигаль анонсував, що наша держава та Польща домовилися створити спільну робочу групу з авіаційних систем БпЛА. Це важливий крок для співпраці України та її сусідів у сфері оборонних технологій.