Нерідко власники собак або просто перехожі помічають, що маленькі собаки іноді демонструють більш виражену агресію або надмірне гавкання порівняно з великими породами. Існує поширений міф, що це обумовлено виключно розмірами тварини, але, як стверджують фахівці, корінь проблеми часто криється у ставленні та підході самої людини до правильного виховання маленьких собак. Професійний кінолог наголошує на тому, що важливість дресирування та соціалізації для малих порід недооцінюється.

“Коли люди обирають маленьких собак, вони часто ставляться до них менш серйозно, ігноруючи або відкладаючи процес виховання до того моменту, коли тварина вже досягла дорослого віку”, – зауважує експерт. Такий підхід створює умови для формування небажаної поведінки, яку потім значно складніше коригувати. Кінолог підкреслює, що правильне ставлення та систематичне навчання є ключовими для формування збалансованої та слухняної собачої особистості.

Варто зазначити, що дресирування собак малих порід має бути не менш, а навіть більш інтенсивним і послідовним, ніж для їхніх більших родичів. Спеціаліст зазначає, що маленькі собаки формуються набагато швидше. Це означає, що їхні звички, як позитивні, так і негативні, закріплюються у ранньому віці. “Уже до дев’яти місяців собака може мати сформовані звички дорослої особини”, – пояснює фахівець. Тому починати займатися раннім вихованням цуценяти слід якомога раніше, не чекаючи, поки воно виросте.

Щодо схильності до гавкання, кінологи підтверджують, що маленькі собаки генетично можуть бути більш “крикливими”, ніж великі породи. Ця риса може створювати враження їхньої агресивності. Однак це не вирок, і з цією особливістю можна успішно працювати. Важливо розуміти, що будь-яка поведінка собак, включаючи гавкання або агресивні прояви, може бути скоригована за допомогою правильного підходу та послідовного виховання маленьких собак.

Якщо собака не має достатньої реалізації своїх природних інстинктів, вона обов’язково знайде вихід своїй енергії та потребам, але часто у деструктивній формі. Це може виявлятися у надмірному гавканні, руйнуванні речей або згаданій агресії собак. Навпаки, якщо тварина навчена взаємодіяти з людиною та навколишнім світом, бере участь в іграх, освоює трюкове дресирування і проходить адекватну соціалізацію собак, такі проблеми з поведінкою виникатимуть значно рідше або не виникатимуть взагалі. Правильне використання собачих інстинктів через гру та навчання є запорукою гармонійного співіснування.

Кінологи також відзначають, що маленькі собаки часто не усвідомлюють свого розміру, що є ще однією причиною їхньої, здавалося б, безстрашної поведінки по відношенню до більших тварин. Вони можуть сміливо гавкати або навіть кидатися на великих собак, що для непосвячених виглядає як прояв агресії. Однак це скоріше наслідок недостатнього або неправильного виховання та соціалізації. Навчання маленьких собак адекватно реагувати на більших родичів є важливим аспектом їхнього догляду за собаками та безпеки. Важливо пам’ятати, що успіх у вихованні улюбленця завжди залежить від бажання, терпіння та послідовності людини. Усе починається з власника, його рішучості та готовності приділяти час і зусилля для формування належної поведінки свого чотирилапого друга, незалежно від його породи собак.