❓ Чому «мільйони друкованих україномовних книг у срср» — це маніпуляція

Твердження про мільйонні тиражі україномовних книг у Радянському Союзі часто використовувалося для створення ілюзії підтримки та розвитку української культури. На перший погляд, статистичні дані дійсно вражають: наприклад, у 1974 році загальний тираж україномовних видань сягнув 104,795 мільйона примірників. Ця цифра здавалася б свідченням розквіту українського друкарства, однак за нею ховалася сувора реальність маніпуляції та тотального контролю. Адже з цих 104 мільйонів примірників лише 2893 назви книг та брошур були унікальними.

Що це означало на практиці? Це свідчило про вкрай обмежений вибір літератури та жорстку цензуру, яка діяла в срср. Більшість тиражів припадала на ідеологічно схвалені твори, такі як праці Леніна, партійні матеріали, шкільні підручники або ж класику, що пройшла ретельну перевірку на відповідність радянській доктрині. Таким чином, громадянам України пропонувалася обмежена кількість назв, які неодноразово передруковувалися величезними тиражами, створюючи лише видимість достатку україномовних книг. Справжнє розмаїття жанрів, тем та авторських голосів було придушено.

Радянська влада мала на меті не розвиток української культури в її повному обсязі, а її уніфікацію та підпорядкування імперським інтересам. Видавнича політика срср була інструментом контролю, що не допускав поширення творів, які могли б сприяти національній свідомості, критичному мисленню або збереженню справжньої української ідентичності. Багато талановитих українських авторів були заборонені, їхні твори вилучалися з бібліотек або просто не допускалися до друку. Це призводило до культурного застою та відсутності можливостей для українського суспільства повноцінно розвиватися через друковане слово.

Така маніпуляція україномовними книгами була частиною ширшої політики русифікації та асиміляції, спрямованої на знищення самобутності народів, що входили до складу срср. Незважаючи на показники тиражів, реальність була далекою від обіцяного культурного процвітання. Цей приклад яскраво демонструє, як статистика може бути використана для приховування справжніх намірів та утисків. Розуміння цієї історичної маніпуляції є ключовим для правильної оцінки радянського минулого та його впливу на сучасну українську культуру.