Національна філармонія України, що є однією з найстаріших та найшанованіших культурних інституцій країни, продовжує свою діяльність попри надзвичайні виклики сьогодення. Це місце, де відбулася світова прем’єра легендарного “Щедрика”, сьогодні є символом незламності української культури. Концерти проходять навіть під час повітряних тривог у музичних салонах-укриттях, а фестивалі, майстер-класи та відкриті репетиції свідчать про невпинне життя мистецтва.

Директор Національної філармонії України Михайло Швед, який очолює установу з 2022 року, ділиться своїми спостереженнями та баченням розвитку в цей складний період. Попри блекаути, кадрову кризу та логістичні складнощі після комендантської години, філармонія невпинно знайомить дорослих і дітей з українською музикою та світовою класикою.

Журналісти поговорили з Михайлом Шведом про те, як війна трансформує музичні інституції, як утримати молодих музикантів в Україні та чому постать Бориса Лятошинського є такою важливою для всієї країни у 2025 році.

Минулий сезон став знаковим для Національної філармонії України. Запущено проєкт “Філармонія нескорених”, який підтримує музикантів, що служать у Збройних силах України, надаючи їм можливість виступати та брати участь у спільних проєктах. Концерти максимально доступні для військових, зокрема за символічною ціною в 1 гривню, що фактично є безкоштовним відвідуванням. Крім того, філармонія приділяє велику увагу безбар’єрності: приміщення обладнані пандусами, що дозволяє людям на візках відвідувати заходи.

Михайло Швед очолює Національну філармонію з 2022 року. Кабінет директора

Олександр Чекменьов

Активна співпраця з військовими включає організацію концертів у невеликих закладах, виступи на Харківщині в рамках проєкту “Харківська фортеця”, а також відвідування госпіталів. У планах – розвиток інклюзивних ініціатив, зокрема музично-поетична психодрама “Людина.com”, присвячена ментальному здоров’ю.

Національна філармонія також підтримує музикантів із прифронтових міст (Сумщини, Запоріжжя, Дніпра), де мистецьке життя значно обмежене. Культурна дипломатія залишається важливим напрямом: іноземні виконавці, хоч і приїжджають рідше, підтримують Україну, виконуючи українські твори за кордоном та поширюючи правдиву інформацію про війну.

2025 рік буде ювілейним для Бориса Лятошинського, і Національна філармонія України спільно з Liatoshynsky Foundation започаткувала проєкт “Liatoshynsky Space”. Це цикл концертів і дискусій, що має на меті розширити знання про творчість Лятошинського на Заході. Інтерес до його музики та української академічної музики загалом помітно зростає, спростовуючи застаріле уявлення про її “непродажність”. Близько 25% творів, виконаних у філармонії цього сезону, – це твори українських композиторів.

“Українська музика інтегрована у всі наші програми. Зараз нам вдається активно виконувати українську музику різних жанрів і епох”

Олександр Чекменьов

Цикл авторських концертів “Сучасне позачасове” презентує сучасну українську музику. Також планується система замовлення творів молодих композиторів у рамках “Молодіжної академії”, що є критично важливим для розвитку нових талантів. Філармонія є гостинним домом для інших київських колективів, вибудовуючи цікаві спільні програми, як-от виконання “Барбівської коляди” Ганни Гаврилець.

Особливу увагу приділяють реконструкції та популяризації історичних проєктів, зокрема подорожі Капели Кошиця сто років тому, яка відіграла ключову роль у культурній дипломатії України та завдяки якій “Щедрик” Леонтовича здобув світову славу.

Повномасштабне вторгнення внесло значні корективи в роботу Національної філармонії. Облаштування музичного салону-укриття на мінус першому поверсі, а також використання підземних переходів як сховищ – це відповідь на постійні повітряні тривоги. Розроблено чіткий алгоритм дій, а наявність генераторів забезпечує безперебійну роботу навіть під час блекаутів.

У центрі всього – людина. Найважливіший капітал – це не гроші і не приміщення, а саме людина, яка дає життя всьому, що є в цій сфері.

Михайло Швед, директор Національної філармонії

Змінився і розклад концертів, щоб врахувати транспортні обмеження та комендантську годину. Кадрова проблема залишається актуальною, але філармонія планує впроваджувати програми розвитку персоналу, навчання та майстер-класи. Проєкт “Відкрита репетиція” став популярним серед широкої публіки, дозволяючи глядачам ближче познайомитися з виконавцями та відчути зворотний зв’язок.

Аудиторія Національної філармонії України значно помолодшала за останні два роки. Це дуже позитивна тенденція, зважаючи на глобальну проблему старіння аудиторії класичної музики в Європі. Філармонія активно розвиває свою присутність у соцмережах, зокрема в Instagram і Facebook, де має понад 36 тисяч підписників. Розширюються програми, орієнтовані на молодь, включаючи покази фільмів із живим виконанням музики та несподівані поєднання, як-от співпраця з гуртом “Пиріг і батіг” чи “ДахаБраха”.

“Ми розуміємо, що треба максимально відкривати різні формати для людей, щоб вони були з нами”

Олександр Чекменьов

Значна увага приділяється дитячій аудиторії. Започатковано низку дитячих програм, зокрема проєкт “Кролик Філармон” для найменших та інтерактивні заняття для дошкільнят. Програма “Гра в класику” дозволяє дітям навіть диригувати оркестром. Такі ініціативи допомагають залучати нове покоління до світу класичної музики.

Національна філармонія прагне розширювати присутність репресованих митців у репертуарі, виконуючи твори Василя Барвінського та реалізуючи проєкти, присвячені “репресованій музиці”.

“Я перед концертом люблю вийти з кабінету, пройтися фоє – подивитись на глядачів, поспілкуватися”

Олександр Чекменьов

Формування програми – це багатоаспектний процес. Національна філармонія України є головним академічним майданчиком Києва, незважаючи на те, що розмір її зали краще підходить для камерної музики. Установа зосереджується на створенні власного продукту, а музична керівниця Наталія Стець відповідає за репертуарну політику, забезпечуючи різноманітність програм і баланс учасників.

“Ми пробуємо несподівані поєднання”

Олександр Чекменьов

Проблема кадрової кризи, зокрема відтоку молодих музикантів, загострилася під час війни. Національна філармонія прагне втримати таланти, створюючи сприятливі умови та цікаві творчі проєкти. Однак, порівняно з міжнародними майданчиками, Україна поки що не може запропонувати аналогічний рівень фінансової та професійної підтримки. Попри це, є надія, що масштабні інвестиції в культуру після війни дозволять створити умови, в яких талановиті музиканти захочуть залишатися і творити в Україні.

“Найперше – це внутрішнє бажання людини бути частиною нашої сфери. Не просто прийти, відпрацювати години, отримати зарплату і піти, а мати справжню мотивацію”

Олександр Чекменьов

Взаємодія між поколіннями музикантів у філармонії відбувається природно, попри консервативність академічного середовища. Керівництво Національної філармонії підтримує відкритість до змін і експериментів. Головними критеріями для команди є професіоналізм, внутрішнє бажання бути частиною культурної сфери та патріотизм у широкому сенсі, що включає любов до інституції та її місії.

Національна філармонія України є не лише місцем проведення концертів, а й живим організмом, який адаптується до викликів, розвиває українську культуру та виховує нові покоління поціновувачів музики, підтримуючи дух незламності та прагнення до розвитку.