Важливим аспектом для отримання статусу викривача є джерело інформації про корупційне правопорушення. Закон визначає конкретні види діяльності, у зв’язку з якими особа може отримати інформацію про корупцію.

Джерелами інформації можуть бути:

Трудова діяльність: Викривач може дізнатися про корупцію під час виконання своїх обов’язків. Наприклад, працівник повідомляє про хабарництво серед колег.

Професійна діяльність: Аудитор, виявивши махінації з бюджетними коштами під час перевірки, може стати викривачем.

Господарська діяльність: Підприємець може повідомити про зловживання посадовців під час тендерів або перешкоджання веденню бізнесу.

Громадська діяльність: Член громадської ради може повідомити про конфлікт інтересів у діяльності державного органу.

Наукова діяльність: Повідомлення про плагіат або інші форми академічної недоброчесності.

Проходження служби: Військовослужбовець може стати викривачем, якщо йому стало відомо про корупцію під час служби.

Навчання: Студент, який дізнався про корупцію під час навчання, також може претендувати на статус викривача.

Участь у законодавчих процедурах: Наприклад, вимагання хабаря при вступі до вишу або на державну службу.

У випадку, якщо інформація про корупцію отримана не у зв’язку з переліченими вище видами діяльності, або не дотримані інші умови Закону, особа вважатиметься заявником згідно з кримінально-процесуальним законодавством або Законом України «Про звернення громадян». Уповноважені органи в будь-якому випадку зобов’язані реагувати на звернення, але статус заявника не передбачає такого обсягу правового захисту, як у викривача.

Дізнайтеся більше про права викривачів та їх захист.