Причина солоності океанів та прісності річок криється в дивовижному геологічному циклі, який триває мільйони років, поєднуючи взаємодію води, суші та атмосфери. Хоча річки постійно переносять мінерали з континентів, вони залишаються прісними, тоді як океани перетворилися на величезні солоні резервуари. Цей процес, що охоплює мільйони років, пояснює, чому океани солоні, а річки прісні.

Про це повідомляє Daily Galaxy.

Сіль із суші: дощова вода як «розчинник»

Основне джерело солі в океані – це суша, і процес починається з дощу. Коли дощова вода падає на Землю, вона абсорбує вуглекислий газ з атмосфери, стаючи слабкокислою. Ця кислотність сприяє повільному розчиненню гірських порід на поверхні планети, що називається вивітрюванням. Під час цього процесу з гірських порід вивільняються заряджені частинки, відомі як іони, серед яких домінують іони натрію та хлориду. Ці іони є ключовими компонентами, що роблять океани солоними.

Річки та струмки підхоплюють ці розчинені мінерали та транспортують їх з усієї суші до Світового океану. За мільйони років цей безперервний потік призвів до значного накопичення солей, що і зумовило високу солоність морської води. Таким чином, саме річки відіграють вирішальну роль у перенесенні мінералів, які роблять океани солоними.

Незважаючи на те, що річки є ключовою ланкою в транспортуванні солей, самі вони не стають солоними. Це пояснюється тим, що річки постійно поповнюються свіжою водою з опадів та танення снігів. Цей безперервний приплив прісної води ефективно «промиває» русло річки, запобігаючи накопиченню солей у високих концентраціях. Річка функціонує лише як тимчасовий канал для мінералів на їхньому шляху до океану.

Випаровування: природний «концентратор» солі

Ключовим фактором, що робить океан солоним, є процес випаровування. Вода з поверхні океану постійно випаровується під впливом сонячного тепла, перетворюючись на водяну пару та піднімаючись в атмосферу. Згодом ця пара конденсується та випадає у вигляді опадів. Однак солі та мінерали, які були розчинені у воді, не випаровуються і залишаються в океані. Це явище діє як гігантський природний концентратор, де вода покидає систему, а сіль залишається, збільшуючи солоність.

Цей процес випаровування постійно підтримує та збільшує солоність океанів. Баланс у цій системі досягається завдяки тому, що певна частина солей з часом осідає на дні океану у формі мінеральних відкладень, стаючи частиною геологічних порід. Це допомагає регулювати загальний рівень солей.

Склад морської води

Найбільш поширеними іонами в морській воді є натрій і хлорид, які разом утворюють звичайну кухонну сіль (NaCl). Ці два елементи становлять понад 90% усіх розчинених в океані іонів. У середньому, близько 3.5% ваги морської води складається з розчинених солей. Щоб краще зрозуміти цей масштаб, можна уявити, що в одній кубічній милі (приблизно 4.17 кубічних кілометра) морської води міститься близько 120 мільйонів тонн солі. Це вражаюча концентрація, що пояснює, чому океани солоні.

Таким чином, солоність океану є результатом тривалого природного циклу, що триває мільярди років. Річки приносять мінерали з суші, а процес випаровування концентрує їх, створюючи унікальне середовище, яке підтримує життя мільйонів морських організмів. Розуміння цього процесу допомагає усвідомити, чому океани солоні, а річки прісні.

Нагадаємо, результати дослідження чітко показують, що глобальне потепління, спричинене людиною, вже руйнує життя і засоби до існування в усьому світі. Через це потреба скорочення викидів стає дедалі нагальнішою.