Білоруський режим прагне використати будь-які контакти зі Сполученими Штатами для пом’якшення запроваджених санкцій. Проте, усі дії невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка ретельно координуються з Кремлем, що свідчить про відсутність самостійної політики. Про це заявив радник білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської Франак Вячорка.

За його словами, Лукашенко активно намагається налагодити діалог із Дональдом Трампом. Головна мета цього «діалогу» – домогтися скасування економічних обмежень, накладених на Мінськ. Однак така політика вигідна і Володимиру Путіну. У випадку зняття санкцій, Білорусь може стати для Росії додатковим каналом для закупівлі підсанкційних товарів, оминаючи при цьому обмеження. Це посилює економічні можливості Кремля, а не створює для нього загроз.

«Ця гра Лукашенка з Трампом повністю погоджена з Путіним. Вона не створює для Кремля жодних загроз – навпаки, відкриває нові можливості», – наголосив Вячорка. Він також нагадав про глибоку залежність білоруської економіки від Росії: близько 80% залежить напряму, тому дії Мінська не можна розглядати як самостійні. Така залежність робить будь-які кроки Лукашенка у міжнародній політиці повністю підконтрольними Москві.

Санкції проти «Бєлавіа» частково послабили: у чому вигода для Росії

Вячорка окремо прокоментував нещодавнє рішення США щодо білоруської авіакомпанії «Бєлавіа». З американського санкційного списку було вилучено обмеження на закупівлю комплектуючих для літаків у компанії Boeing. Це рішення має важливі наслідки для російської авіації, яка також залежить від західних компонентів.

Раніше білоруські та російські авіакомпанії змушені були отримувати необхідні запчастини через складні схеми посередників, що значно здорожчувало процес обслуговування повітряних суден. Тепер «Бєлавіа» може купувати комплектуючі безпосередньо, що суттєво здешевлює експлуатацію літаків. Ця зміна, хоч і виглядає як поступка Білорусі, фактично надає переваги й Росії, спрощуючи логістику та зменшуючи витрати.

Таким чином, спроби Лукашенка демонструвати певну самостійність у переговорах зі США залишаються лише елементом ширшої стратегії, яка повністю узгоджена з Кремлем. Міжнародні партнери уважно стежать за цими маневрами, розуміючи, що вони є частиною геополітичних ігор, спрямованих на підрив міжнародної стабільності та посилення впливу Росії. Важливо пам’ятати, що такі дії можуть бути пов’язані з підготовкою до нових агресивних кроків, як це було продемонстровано під час попередніх міграційних криз, що відволікали увагу від планів Кремля.