9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Війна, Головненська Отг

Пам’ять про загиблих героїв: чому журавлі відлітають?

Чому так рано відлетіли журавлі? Це риторичне запитання, що лунає в серці кожного, хто втратив близьких на війні. Чому так жалібно кричали на прощання? На ці запитання немає відповідей, лише невимовний біль. Найкращі наші воїни-сини, опоетизовані в цій поезії, пішли у засвіти, кружляючи нам в останнє, залишаючи по собі порожнечу.

Чому в сльозах дружина молода? Чому синочок більше ніколи не побачить тата? Ці питання розривають душу. Батько з матір’ю, як висохла трава, втратили сенс життя, адже їхній життєвий сік земний уже не можуть брати від своїх дітей. Це трагедія, яка торкається кожної української родини.

Життя в цих хлопців відняла жорстока війна, а німий ворог, наче в танго, танцював на кістках наших героїв. Але не зламати їхню відважну душу! Їхню волю й мужність клятий ворог не здолав. Вони стоять в строю десь там, у засвітах, борючись за кожного з нас і оберігаючи нас з небес. До нас вони приходять лише в ніжних снах, і Україну рідну з неба вони захищають, як захищали на землі.

Їм би ще жити й любити світ, кохану ніжити і діток колисати, батьків догледіти на схилі їхніх літ. Але їм судилося у вирій відлетіти, залишивши нас із невимовною скорботою. Я пам’ятаю очі їхні ясні: в Івана карі, в Андрія такі ж, з відбитком неба голубі в Іллі. І в кожного в очах, попри всю війну, горіла мрія про мирне майбутнє.

І тут сьогодні, де зібрались ми, крізь сльози болю хочу я кричати. Ми не маємо права забути їх, про подвиг кожного з них ми мусимо пам’ятати. Це наш обов’язок перед загиблими героями. Про кожного Героя, хто віддав своє життя за нас і за Вкраїну. Про мужнього Івана та Іллю, і про Андрія, що за волю згинув.

Тож пам’ятаймо про Героїв кожну мить. Бо як забудем, то не будемо знати, хто ми є, й для чого ми живемо, що Батьківщина наша — це Вкраїна-мати. Пам’ять — це те, що об’єднує нас і дає сили боротися далі. І знову з неба чути журавлів, їм так само сумно землю покидати, як і нам — їх втрачати. Летіть до раю, кожен з вас зумів з честю пройти свій шлях… Ми будемо пам’ятати… Це обіцянка кожного українця, який цінує свободу та незалежність. Це наша вічна пам’ять про загиблих героїв.




Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник