Законопроєкт №12372, розроблений спільно Міністерством економіки та Національним банком України, який передбачав створення нової системи страхування воєнних ризиків, не отримав підтримки у Верховній Раді. Навіть для першого читання цей документ виявився неготовим і був відправлений на суттєве доопрацювання. Це рішення є вкрай важливим для бізнесу в Україні, оскільки питання страхування воєнних ризиків залишається одним з ключових бар’єрів для залучення інвестицій та стабільного розвитку економіки.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підкреслив, що до законопроєкту надійшли численні негативні відгуки від представників бізнес-спільноти. Основні зауваження стосувалися того, що документ, по суті, не створює повноцінну систему страхування військових ризиків для економіки. Натомість, він зосереджується лише на запровадженні обов’язкового страхування банківських застав і пропонує створення нової державної агенції страхування – акціонерного товариства (АТ), яке, за задумом авторів, має монопольно здійснювати таке страхування або визначати його умови.

Під час обговорення законопроєкту було виявлено кілька критичних недоліків, які потребують негайного вирішення. По-перше, статус передбачуваної агенції, яка мала б бути одночасно регулятором і комерційним АТ, є суперечливим та невизначеним. Ця подвійна роль може призвести до конфлікту інтересів і знизити ефективність її діяльності. По-друге, викликає сумніви необхідність запровадження обов’язкового страхування застав за банківськими кредитами, незалежно від об’єкта страхування та його географічного розташування. Такий підхід може створити надмірне навантаження на бізнес.

По-третє, у законопроєкті не визначено, скільки коштуватиме державі створення нової Агенції, а також не вказані чіткі джерела її фінансування. Це створює фінансові ризики та відсутність прозорості. По-четверте, виникають питання щодо доцільності страхування політичних ризиків акціонерним товариством, що належить державі, якої ці ризики безпосередньо стосуються. Це може породити системні проблеми та недовіру. І, нарешті, було однозначно рекомендовано виключити з законопроєкту положення про обов’язкове страхування об’єктів будівництва, капітального ремонту та реконструкції, оскільки це не відповідає першочерговим потребам ринку.

За словами Данила Гетманцева, головна мета законопроєкту – забезпечення доступності страхування воєнних ризиків – була підмінена обов’язковістю страхування банківських застав. Це призвело до того, що документ не відповідає нагальним потребам українського бізнесу. На четвертому році повномасштабної війни відсутність дієвого механізму страхування воєнних ризиків є однією з найбільших перешкод для відновлення та розвитку економіки, а також для залучення міжнародних та внутрішніх інвестицій. Тому якісне доопрацювання цього законопроєкту є життєво необхідним для стабілізації економічної ситуації в країні.

Читайте також: Страхування житла від воєнних ризиків: що пропонують компанії