Унікальна знахідка: під час планових польових робіт у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику було виявлено рідкісного гризуна – мишівку лісову. Ця маленька, але надзвичайно важлива тварина занесена до Червоної книги України, що підкреслює її вразливий статус та необхідність особливої охорони. Знахідка мишівки лісової є черговим підтвердженням того, що зона відчуження, попри свою складну історію, стає унікальним прихистком для дикої природи та її відновлення.

Співробітники Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України, які проводили моніторинг території, помітили цього рідкісного мешканця лісових угідь. Це відкриття є значним для екологів та зоологів, оскільки мишівка лісова — це вид, що потребує пильної уваги та захисту. Вона вирізняється своїм зовнішнім виглядом: хоча й нагадує звичайну лісову мишу, її головною відмінністю є непропорційно довгий хвіст, який може бути майже в півтора рази довшим за тіло, що допомагає їй зберігати рівновагу під час пересування гілками дерев.

Ця маленька істота веде нічний спосіб життя, віддаючи перевагу густим лісовим масивам, де знаходить достатньо їжі та схованок. Мишівка лісова живиться переважно рослинною їжею: насінням, плодами, ягодами, а також комахами. Її присутність у Чорнобильській зоні є індикатором відносної стабільності та біологічного розмаїття екосистеми, яка формується на радіоактивно забруднених територіях. Важливо зазначити, що мишівка лісова має не лише національний, а й міжнародний охоронний статус. Вона включена до Європейського Червоного списку як вид з найменшим рівнем загрози, проте її популяція залишається вразливою. Також мишівка лісова охороняється Бернською конвенцією, що вимагає від країн-учасниць вжиття заходів для збереження її природних оселищ, та Директивою Європейського Союзу “Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори”.

Заповідник наголошує на значній природоохоронній цінності своєї території. “Така “знахідка” ще раз підтверджує високу природоохоронну цінність території Заповідника та важливість подальших досліджень і моніторингу біорізноманіття у зоні відчуження”, — йдеться у повідомленні. Це підкреслює необхідність продовжувати наукові роботи та спостереження, щоб краще зрозуміти процеси відновлення природи на цій унікальній території. Чорнобильська зона відчуження давно приваблює науковців та екологів з усього світу, які вивчають, як природа адаптується та розвивається в умовах радіаційного впливу.

Крім мишівки лісової, Чорнобильський заповідник є домівкою для багатьох інших видів диких тварин. Серед них — знамениті коні Пржевальського, які успішно реінтродуковані та формують стабільні популяції. Науковці регулярно спостерігають за їхнім життям, вивчаючи соціальні структури табунів та адаптацію до місцевих умов. Також тут мешкають лосі, олені, вовки, рисі, бурі ведмеді та численні види птахів, що свідчить про вражаюче розмаїття фауни Чорнобиля. Це біорізноманіття є свідченням дивовижної здатності природи до самовідновлення, навіть у таких складних умовах. Збереження цих територій і проведення наукових досліджень є ключовим для розуміння екологічних процесів та для майбутнього природоохоронної справи в Україні та світі.