Глобальні
Коні Пржевальського: поповнення в Чорнобильському заповіднику
Збільшення популяції коней Пржевальського у Чорнобильській зоні відчуження.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксовано поповнення в табуні коней Пржевальського. У травні народилися маленькі лошата, що стало ще однією позитивною новиною для популяції цих рідкісних тварин.
На офіційній сторінці заповідника у мережі Facebook було опубліковано фото одного з новонароджених лоша. Представники заповідника зазначили, що зазвичай побачити малят коней Пржевальського у перші тижні їхнього життя досить складно, оскільки самиці ретельно оберігають їх від сторонніх очей:
“Але вже з початком червня лошата зміцніли, впевнено тримаються поруч із табуном, долаючи різні перешкоди та активно досліджуючи навколишній світ разом з дорослими особинами”.
Кінь Пржевальського (Equus ferus przewalskii) – це єдиний підвид диких коней, який зберігся у світі до наших днів. Станом на 2025 рік, загальна чисельність популяції становить близько 1900 особин. Цей вид занесено до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи зі статусом виду, що перебуває під загрозою зникнення.
У 1998 році коней Пржевальського було випущено на територію Чорнобильської зони відчуження, де вони успішно адаптувалися до нових умов і активно розмножуються, збільшуючи свою популяцію.
Інші знахідки у Чорнобильському заповіднику
Нещодавно на території заповідника було виявлено гніздо рідкісного птаха – чорного лелеки. У гнізді, розташованому на висоті понад три метри, знаходилося троє пташенят. Цей вид також занесений до Червоної книги України та охороняється міжнародними конвенціями. Фахівці планують провести кільцювання пташенят для подальшого моніторингу їх популяції та вивчення міграційних процесів.
Також дослідники стали свідками цікавої події: заєць, рятуючись від переслідування лисиці, інстинктивно побіг у напрямку людей. Побачивши людей, лисиця припинила свою спробу нападу та відступила.
Популяція коней Пржевальського в Чорнобильській зоні відчуження продовжує зростати, підтверджуючи успішність програми реінтродукції та адаптації цих рідкісних тварин до умов дикої природи. Це є важливим показником для збереження біорізноманіття та відновлення екосистеми регіону.

