З глибокою скорботою сповіщаємо: 9 вересня Головинська громада востаннє прощалася зі своїм Героєм — Нестерчуком Юрієм Миколайовичем. У цей день, коли тепле осіннє сонце оповивало землю, небо, здавалося, плакало разом з нами. Кілька крапель дощу, мов сльози, падали з неба, символізуючи прощання з Людиною, яка жила чесно, щиро, по совісті, і віддала своє життя, не вагаючись. Юрій Миколайович Нестерчук народився 3 травня 1979 року в рідному селі Злазне, де пройшли його дитинство, юність та зрілі роки. Його знали як добру, щиру, завжди готову прийти на допомогу людину. Веселої вдачі, працьовитий, відповідальний та завзятий до роботи — таким його запам’ятали всі, хто мав щастя бути поруч. Він мав багато друзів і користувався великою повагою.

Коли прийшла війна, Юрій не сховався. 23 січня 2023 року він був призваний на військову службу другим відділом Рівненського РТЦК та СП. Служив головним сержантом механізованого взводу, гідно несучи цю відповідальність. Він служив чесно, безстрашно, вірно — Україні, своєму народові, своїй родині.

На жаль, 23 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля села Роботине, Запорізької області, Юрій загинув у запеклому бою. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Майже два роки рідні не втрачали надії, вірили, що він живий, можливо, перебуває в полоні. Вони сподівалися, чекали, молилися… Але, на жаль, дива не сталося. Лише нещодавно, завдяки результатам ДНК-експертизи, було офіційно встановлено: Юрій Миколайович загинув того самого дня — 23 жовтня.

💔 У Героя залишилися любляча дружина Тетяна та троє прекрасних донечок: Іванна, Анастасія та Софія. Громада в глибокому жалобному поклоні схиляє голови перед його подвигом. Ми розділяємо біль родини, втративши разом із ними добру, чесну людину, відважного Захисника, вірного сина України. Кожен, хто сьогодні дихає вільним повітрям, має пам’ятати: ця свобода — висока ціна, заплачена Героями. Юрій — один із них.

🕯️ Вічна пам’ять Герою!
🕯️ Низький уклін за відданість Україні!
🕯️ Світла дорога в Небесне військо, Захиснику!