У серіалі Ентоні Перкінс, відомий за роллю в трилері Альфреда Гічкока “Психо”, зображений як замкнутий актор, що бореться зі славою та внутрішнім конфліктом, пов’язаним із прихованою гомосексуальністю. Озгуд Перкінс заявив, що не має наміру дивитися серіал, описуючи сучасну індустрію true crime як таку, що “нетфліксизує реальний біль”, перетворюючи трагічні історії на гламурний розважальний контент. Він вважає, що це спотворює справжній досвід людей, які пережили жахливі події.

Видання зазначає, що критики також висловлювали занепокоєння щодо відходу серіалу від реальних подій. Автор книги про Гіна, Гарольд Шехтер, стверджує, що значна частина серіалу є вигаданою. Попередні сезони, присвячені Джеффрі Дамеру та братам Менендес, також викликали критику за спотворення історій жертв та їхніх родин. Така тенденція викликає питання щодо етичності подання чужих трагедій заради комерційного успіху та розваги аудиторії.

Netflix анонсував, що четвертий сезон “Чудовиська” буде присвячений історії Ліззі Борден, яку у 1892 році звинуватили у вбивстві батька та мачухи. Це продовжує практику сервісу звертатися до темних сторінок історії та кримінальних подій, однак виникає питання, наскільки глибоко та етично буде представлено матеріал, враховуючи попередню критику. Оз Перкінс наголошує на необхідності збереження контексту та поваги до реальних людей, чиї життя стали основою для таких серіалів. Це не просто історії, а реальні трагедії, які не повинні ставати об’єктом гламуризації.

Необхідність критичного осмислення контенту, який споживає аудиторія, стає дедалі важливішою. Сучасний глядач часто не має можливості перевірити достовірність інформації, і подібні серіали можуть формувати спотворене уявлення про події та людей. Це стосується не лише кримінальних серіалів, але й інших жанрів, де реальність може бути прикрашена чи змінена заради драматичного ефекту. Важливо пам’ятати про відповідальність творців контенту перед суспільством та історією. Подібна “нетфліксизація” може призвести до знецінення людського болю та страждань, перетворюючи їх на буденний розважальний продукт. Така ситуація вимагає більш уважного ставлення до вибору тем та способів їхнього висвітлення, особливо коли йдеться про реальні злочини та трагедії.