🪖 Чудовський Олександр Володимирович: Пам’ять про Героя, який віддав життя за Україну
14.02.1975 – 05.09.2024🕯️🥀

З глибоким сумом згадуємо Олександра Володимировича Чудовського (Дрифаненка) — вірного сина України, нашого Героя. Він не міг залишатися осторонь, коли рідна земля опинилася під загрозою. Народжений 14 лютого 1974 року в селі Саливонки, Олександр мріяв про мирне життя, мріяв про майбутнє своєї родини. Після навчання у місцевій гімназії та Київському профтехучилищі, він трудився, будував плани, вірив у спокійне завтра.

Але страшна реальність війни змінила все. З перших днів, коли Україна потребувала захисту, Олександр взяв до рук зброю. Він став молодшим сержантом, командиром відділення, демонструючи незламність духу та відданість Батьківщині. Його відвага, сила волі та безмежна любов до України стали прикладом справжнього патріотизму.

Довгі два місяці очікування, коли отримали страшну звістку: «зник безвісти». Серце розривалося від болю, надія боролася з відчаєм. Та, на жаль, невдовзі прийшла нова, ще більш сумна новина — він повертається додому, але вже «на щиті».

5 вересня 2024 року, в запеклих боях за свободу нашої землі поблизу Новогродівки, Олександр віддав найцінніше — своє життя. Він залишиться для нас прикладом незламної стійкості, мужності та самопожертви. Його світла пам’ять, його щирість та безмежна любов до Батьківщини назавжди залишаться у серцях його рідних: мами, дружини Наталії, доньок, сина та онуків, які так сильно на нього чекали.

«Найкращий!» — так про нього говорять усі, хто його знав. Ми в неоплатному боргу перед його пам’яттю, його подвигом, його життям, що стало символом незламності українського народу. Кожен день нашої мирної праці — це данина його жертовності. Вічна пам’ять, безмежна вдячність і глибока шана тобі, наш Герою, наш Захиснику Олександре Чудовський. Спочивай з миром, твоя боротьба — це наше натхнення жити та берегти свободу кожного дня.

Назавжди в наших серцях і в строю незламних!