🇺🇦 Вшанування Героїв та їхніх родин

Сьогодні, під час засідання чергової сесії Великомостівської міської ради, відбулася надзвичайно важлива подія – вручення державних нагород родинам наших Захисників, які віддали найцінніше за свободу України.

Міський голова Ярослав Ройко спільно з представником ТЦК та СП Андрієм Поспіхом вручили 6 посмертних нагород «За мужність» ІІІ ступеня від Президента України нашим Героям. Ці відзнаки – символ непохитної волі та самопожертви у боротьбі за незалежність України. Нагороди отримали родини:
• Занька Миколи Тарасовича
• Цибака Романа Ігоровича
• Личка Ярослава Андрійовича
• Хомича Андрія Валентиновича
• Романчука Петра Ігоровича
• Хаса Романа Михайловича

Особливо зворушливим моментом стало вшанування рідних оборонців, які наразі вважаються зниклими безвісти. Відзнаку Міністра оборони України «За поранення» отримали рідні Василюка Василя Івановича. Нагрудний знак «Бойовий піхотинець» вручили рідним Дацка Богдана Михайловича.

Це хвилини глибокої скорботи, коли слова здаються безсилими. Кожна нагорода – це не лише пам’ять про героя, але й нагадування про непоправну втрату для громади та родини, і водночас – про безмежну гордість за їхній подвиг.

🇺🇦 Детальніше про Героїв:

• Занько Микола Тарасович (19.12.1993 – 14.09.2022): Народився у Великих Мостах, працював гірником, учасник бойових дій. Мобілізований у березні 2022 року, служив старшим стрільцем. Загинув на Херсонщині. Похований з почестями у рідному місті.

• Цибак Роман Ігорович (18.09.1984 – 16.02.2024): Мешканець Великих Мостів, здобув фах слюсаря та газозварювальника. Служив у прикордонних військах, потім за контрактом. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України, служив у 24-й окремій механізованій бригаді. Загинув на Донеччині. Залишилися батьки, брат із сім’єю та дві доньки.

• Личко Ярослав Андрійович (19.10.1993 – 19.07.2024): Народився у Великих Мостах, закінчив школу та мистецьку школу, навчався на механіка. Проходив строкову службу, з 2024 року знову захищав Україну. Служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув на Донеччині. Залишилися батьки та брат.

• Романчук Петро Ігорович (13.07.1985 – 04.09.2024): Мешканець Великих Мостів, працював на меблевій фабриці. Мобілізований у травні 2024 року, служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Курської області рф. Похований з військовими почестями. Залишилися діти, мама та сестра.

• Хомич Андрій Валентинович (05.08.1985 – 29.10.2024): Народився на Волині, проживав у Великій Яблуньці. Здобув професію столяра-будівельника. Служив у зоні АТО, потім за контрактом, а з 2022 року – у 65-й окремій механізованій бригаді. Виконував бойові завдання, займався евакуацією. Загинув на Запоріжжі. Похований на Волині. Залишилися дружина, дві доньки, батьки та сестра.

• Хас Роман Михайлович (21.04.1988 – 10.01.2025): Народився у Великих Мостах, здобув професію муляра-штукатура, працював у лісництві та за кордоном. Мобілізований у жовтні 2024 року, служив стрільцем-снайпером. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Курської області рф. Похований з військовими почестями.

• Василюк Василь Іванович (нар. 07.01.1983): Мешканець села Куличків, вважається зниклим безвісти з 16.02.2025 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

• Дацко Богдан Михайлович (нар. 1979): Мешканець села Двірці, з 02.03.2025 року вважається зниклим безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині.

🙏 Ми низько схиляємо голови перед родинами, які виховали справжніх Героїв. Дякуємо за їхню мужність та незламність. Ми пам’ятаємо кожного.

Україна платить найвищу ціну за свою свободу – життями своїх найкращих синів. Ми віримо, що ті, хто вважається зниклими безвісти, обов’язково повернуться додому, а їхні заслужені нагороди знайдуть своїх героїчних власників.

Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них. Зниклі безвісти – обов’язково повернуться, бо їх чекають вдома. Україна чекає кожного!