Шановна Теофіпольська громадо та небайдужі українці!

Останнім часом ми щоденно спостерігаємо звіти правоохоронних органів про підозри та збитки: 19 підозр, 33 млн грн збитків; 29 підозр, майже 375 млн грн збитків; 19 підозр, 37 млн грн…

22 серпня 2025 року на сторінках Хмельницької обласної прокуратури, Генеральної прокуратури та особистій сторінці Генерального прокурора з’явився допис: «Хмельниччина. Мільйонні збитки. 39 підозр…». Серед них 15 підозр стосуються дев’яти директорів шкіл Теофіпольської громади та шістьох бухгалтерів Комунальної установи «Центр фінансово-господарського обслуговування закладів освіти» (КУ). За версією прокурорів, вони уклали фіктивні договори та розтратили 1,7 млн грн бюджетних коштів.

Ми не можемо коментувати об’єктивність інших звітів, але хочемо детально описати ситуацію, що сталася в нашій громаді. Вранці 21 серпня 2025 року, близько 7 години, до нашої селищної громади прибуло приблизно 50 працівників поліції та управління стратегічних розслідувань. Вони одночасно зайшли з обшуками до помешкань 9 директорів шкіл, 6 бухгалтерів КУ, бухгалтера селищної ради та до самої селищної ради. Шукали документи, що стосуються надання послуг з централізованого теплопостачання закладів освіти Теофіпольської селищної ради протягом 2022 року. Обшукували шафи, холодильники, погреби, хліви, під матрацом у дитини, автомобілі, мопеди, гаражі. Уявіть собі!

В результаті обшуків не було знайдено жодних доказів чи надважливих документів, чого й слід було очікувати. Окрім того, в одного з директорів вилучили особистий телефон та робочий ноутбук без пояснень, порушуючи ухвалу слідчого судді. В іншого забрали господарські журнали 2023-2024 років, хоча вони не мають відношення до опалення 2022 року, що також суперечить ухвалі. У кабінеті селищного голови вилучили пакет копій документів справи, які вже були у слідства, і які використовувалися для роз’яснення відсутності злочину. Зрештою, було вручено 15 підозр. Такий результат масштабного заходу за участю 50 правоохоронців. Але навіщо робити такі обшуки у справі, яка розглядається з 12.12.2022? Відкриття справи базувалося на публічних даних, і всі необхідні документи вже були вилучені раніше. Чи це залякування, тиск, чи створення видимості роботи? Оцінюйте самі.

Розглянемо історію «стратегічного» розслідування. 1 лютого 2021 року, після тендеру на закупівлю природного газу, було укладено договір за ціною 6,36 грн/м³. У вересні 2021 року оголошено закупівлю за ціною 25 грн/м³, але учасників не було, бо ринкова ціна вже сягала 30 грн/м³. Потім 19 жовтня 2021 року оголошено закупівлю за 55 грн/м³, але цей тендер скасували через постанову Кабінету Міністрів, яка встановила пільгову ціну на газ для закладів соціальної сфери. Договір уклали 10 листопада 2021 року. Опалювальний сезон розпочався 4 жовтня 2021 року.

Усвідомлюючи відповідальність за освітній процес та не маючи чітких вказівок від уряду, а також не маючи можливості закупити газ за новою ціною, було прийнято рішення перевести дитячі садки та школи з газового опалення на тверде паливо. За півтора місяці 21 заклад громади було переведено на тверде паливо завдяки спільній роботі комунальних підприємств та благодійній допомозі. Ми вважали це досягненням, коли всі змогли об’єднатися для забезпечення освітнього процесу.

З підвищенням вартості природного газу, відповідно зросли ціни на всі енергоносії. Тому 23 грудня 2021 року Виконавчим комітетом було прийнято рішення про встановлення одноставкового тарифу для об’єктів комунальної сфери, зокрема шкіл. Оскільки в закладах відсутні теплові лічильники, тариф розраховувався КП «Тепловик» на 2022 рік за площею та кубатурою закладів, з рівномірною щомісячною оплатою протягом року. Школи мали оплачувати за перші 3,5 місяці опалювального сезону протягом 7 місяців. Тариф становив 47,65 грн/м.кв/міс на 12 місяців, тоді як у сусідній громаді тариф на 6 місяців був 87 грн/м.кв/міс. Логіка та обґрунтованість були присутні.

Школи уклали договори з КП «Тепловик» лише на суму, передбачену бюджетом на 2022 рік. Тариф було прийнято 23 грудня 2021 року, а бюджет – 24 грудня 2021 року, де кошти на опалення були закладені за старим тарифом. Згідно з бюджетним кодексом, школи не могли укладати договори на суму, що перевищувала бюджетні призначення. Коли кошти вичерпалися, рішенням сесії, відповідно до затвердженого тарифу, школам спрямовувалися кошти, на які керівники укладали додаткові угоди. КП «Тепловик» у свою чергу сплачував податки, зарплати, закупівлю дров, електроенергію та матеріали. Школи не мають власних коштів, окрім тих, що спрямовує селищна рада, і ці кошти відповідають прийнятому тарифу.

Усі договори та акти в бюджетній сфері є публічними. Прокуратура, моніторячи публічні документи, побачила акти виконаних робіт між школами та КП «Тепловик», де було зазначено «За теплопостачання в травні, червні, липні…». Це можна розцінювати як звичайну помилку, враховуючи початок війни та стрес, у якому перебували всі українці. Помилка, що не завдала матеріальної чи фізичної шкоди, могла б обійтися попередженням чи адміністративним штрафом. Однак прокуратура вбачає кримінал, на якому базується багаторічне слідство. Застосовано частину 1 статті 366 ККУ (службове підроблення актів) та частину 4 статті 191 ККУ (розтрата коштів за цими актами), хоча в договорах чітко вказано про щомісячну оплату згідно з тарифом.

До нещодавніх змін у прокуратурі вдавалося знаходити порозуміння, що кошти не привласнювались. Однак після кадрових змін почався тиск. Новопризначений Волочиський окружний прокурор збирав освітян, чинив тиск, намагаючись вручити підозри. Потім усіх возили до обласної прокуратури, викликали по одному, тиснули, спонукали до співпраці. Також полювали за директорами, одного з них посадили в машину і «розмовляли» годину. Мета – змусити освітян дати свідчення, щоб залучити до списку підозрюваних керівництво громади, підвищити статус справи та кількість підозр.

Директори шкіл та бухгалтери КУ звернулися за юридичною допомогою до ЮК «Міллер». Після зустрічі з ними, ЮК опублікувала повідомлення про справу в соцмережах. Це, ймовірно, розлютило прокуратуру, що й призвело до масштабних обшуків зранку в домівках людей, які ні в чому не винні.

Ми закликаємо підтримати наших освітян, не дати спаплюжити їхню честь та авторитет, зароблений роками праці з дітьми. В умовах війни успішно розвивається шкільне соціальне підприємництво, а кошти спрямовуються на допомогу військовим. Якщо ми сьогодні не захистимо їх, завтра така доля може спіткати кожного. Такі дії руйнують освіту громади.

Звертаємося до Офісу Президента України, Генерального прокурора Руслана Кравченка, Ірини Верещук, Асоціації міст України, Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад, Всеукраїнської асоціації громад, Олени Копанчук!

Просимо об’єктивно оцінити ситуацію! Просимо допомогти захистити невинних людей! Неприпустимо виконувати плани ціною людських доль!