Шановні жителі Борівської громади!

Сьогодні, 18 травня, ми разом з усією Україною вшановуємо пам’ять жертв – мільйонів невинно знищених людей, жертв політичних репресій та жертв геноциду кримськотатарського народу. Важливо пам’ятати пам’ять жертв, щоб не допустити повторення трагедій.

Ці дві дати – про біль, несправедливість і злочини тоталітарного режиму, який упродовж десятиліть ламав долі, нищив свободу і стирав ідентичність. У 1930–50-х роках українці масово потрапляли під катки політичних репресій: їх катували, розстрілювали, засилали у табори за правду, віру, любов до рідної мови й землі. 18 травня 1944 року радянський режим здійснив злочин депортації всього кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини – Криму. Цей злочин забрав тисячі життів і став одним із символів геноциду, що досі не отримав належного засудження в світі. Ми завжди повинні пам’ятати пам’ять жертв.

Ми в Борівській громаді знаємо цю політику не з книжок. У 2022 році Борівщина опинилася в окупації. Наші земляки пережили підвали, тортури, моральні й фізичні знущання лише за те, що були українцями, за любов до рідної мови, за відданість своїй країні. Ми знайшли катівні. Ми бачили тіла закатованих. Ми чули розповіді тих, кому вдалося вижити. Важливо, щоб майбутні покоління шанували пам’ять жертв.

Те, що колись здавалося сторінкою далекого минулого – переслідування, примусове виселення, фізичне винищення – повернулося в нашу реальність з російською агресією. Те, що пережили українці у 1930-40-х роках, і те, що переживають сьогодні під російською окупацією – це ланцюг одного і того ж терору. Ті ж методи. Та ж ідеологія знищення. І як 81 рік тому радянська влада намагалася стерти з лиця землі кримських татар – з їхньою ідентичністю, пам’яттю, правом на Батьківщину – так сьогодні російська армія прагне знищити українську державність і свободу. Ми ніколи не забудемо пам’ять жертв.

Ми пам’ятаємо – і саме тому знаємо, що маємо боротися. Щоб вижити. Щоб не допустити повторення історії. Щоб наші діти жили у вільній, сильній Україні.

Пам’ять – це наша зброя і сила. Правда – наш щит. А віра в перемогу – те, що веде уперед навіть у найтемніші дні.

Вічна пам’ять усім закатованим. Вічна шана всім, хто не скорився.
🇺🇦Слава Україні!

✍🏻З повагою,
Начальник Борівської селищної військової адміністрації,
Олександр ТЕРТИШНИЙ