Шановні жителі Вільшанської громади! Сьогодні, вшановуючи пам’ять про Героя, ми згадуємо Петра Володимировича Похитуна, який віддав своє життя за нашу свободу. Минає два роки з дня його загибелі, і цей день – нагода ще раз подумати про подвиг нашого земляка та висловити щиру вдячність. Давайте разом вшануємо пам’ять Воїна, Героя, який назавжди залишиться в наших серцях. Петро Володимирович Похитун народився у 1968 році в мальовничому смт. Вільшана. З дитинства він був частиною нашої громади, навчався у Вільшанській середній школі, яку успішно закінчив у 1985 році. Після школи Петро обрав шлях професійного розвитку, вступивши до Черкаського ПТУ №22, де здобув спеціальність радіомонтажника. Його життя було прикладом служіння – спочатку строкова служба в прикордонних військах, а потім праця в тилу, у м. Черкаси, де він останнім часом працював у товаристві «Світ Ласощів». У березні 2022 року, коли ворог вторгся на нашу землю, Петро без вагань став на захист рідної України. Будучи мобілізованим, він служив водієм протитанкового відділення роти вогневої підтримки окремого батальйону бригади територіальної оборони Черкащини. Його героїзм проявився у важкі часи, коли він, ризикуючи власним життям, виконував свій військовий обов’язок. 24 березня 2023 року, під час мінометного обстрілу взводно-опорного пункту в Донецькій області, обірвалося життя нашого Героя. Йому було лише 54 роки. Лише 54 роки… Занадто рано, занадто боляче… Похоронили Петра Володимировича з усіма військовими почестями 30 березня у місті Черкаси. Його жертовність та відвага назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав. У Петра залишилися дружина, син Влад, який, наслідуючи приклад батька, добровільно пішов служити до лав ЗСУ і зараз захищає кордони нашої країни, несучи варту на кордоні з Польщею у прикордонних військах. У Вільшані залишилися однокласники, численні родичі, вірні друзі, які згадують Петра з теплом та повагою. Його добре пам’ятають вчителі рідної школи, які зуміли виховати справжнього патріота рідного краю. Вони завжди будуть пишатися своїм випускником. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав своє життя за Україну. Вічна пам’ять та слава Герою! Нехай його подвиг буде прикладом для майбутніх поколінь. Ми завжди будемо пам’ятати про тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за нашу свободу.