Шановні мешканці громади!

З невимовним болем та глибоким сумом ми підтверджуємо трагічну новину: загибель захисника України, відважного жителя Голоб – Щура Михайла Вікторовича. Михайло, який з 13 липня 2024 року вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання священного обов’язку із захисту Батьківщини, віддав своє життя за нашу свободу та незалежність. Ця звістка про загибель захисника України болючим відлунням проноситься у серці кожного з нас, нагадуючи про непоправні втрати, які несе наша країна у боротьбі за мирне майбутнє. Михайло Вікторович служив командиром відділення інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону. Його життя обірвалося від рук російських окупантів у районі населеного пункту Максимільянівка, що на Донеччині, під час виконання бойового завдання.

Ми висловлюємо найглибші та щирі співчуття родині та близьким загиблого героя. Розділяємо їхнє горе і біль втрати. Немає слів, щоб описати всю глибину скорботи, яку відчуває наша громада. Пам’ять про Михайла, його відвагу та самовідданість, назавжди залишиться у наших серцях. Він є справжнім українським героєм, чия жертовність слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь. Його пам’ять героя буде вшанована з гідністю та повагою, на яку він заслуговує.

Вшановуючи світлу пам’ять військовослужбовця, котрий поклав своє життя на вівтар свободи, ми закликаємо всіх мешканців громади 13 липня 2025 року, у День жалоби, обмежити проведення розважальних заходів. Цей день буде присвячений скорботі та вшануванню усіх, хто віддав своє життя за Україну. Ми просимо приспустити Державні прапори з чорними стрічками на всіх будівлях, як символ нашої безмежної шани та вічної пам’яті. Цей жест – не просто формальність, а глибоке вираження нашого спільного горя та вдячності за героїчний подвиг.

Кожен, хто загинув за Україну, залишає після себе невмирущий слід. Їхня вічна пам’ять є нашим обов’язком. Війна в Україні продовжується, і кожен день ми платимо високу ціну за нашу свободу. Михайло Щур був одним з тих, хто свідомо обрав шлях захисту своєї Вітчизни, розуміючи всі ризики. Його історія – це частина великої історії незламності та мужності українського народу. Ми ніколи не забудемо його подвигу та внеску у боротьбу за мир та справедливість. Нехай його душа спочиває з миром, а пам’ять героя буде живою у серцях тих, хто його знав, і тих, для кого він став символом незламності. Наша громада завжди буде пам’ятати ім’я Михайла Вікторовича Щура, як приклад безмежної любові до рідної землі та готовності віддати за неї найцінніше – власне життя.

Нехай цей День жалоби стане днем єднання та глибокої подяки нашим захисникам. Пам’ятаємо кожного!