Шановні жителі Петриківської громади! Безпекова ситуація залишається контрольованою, але ворог продовжує терор проти мирних українських міст і сіл. Під прицілом опинилася цивільна інфраструктура, житлові квартали та звичайні людські домівки. Наслідки – зламані долі та обірвані життя через військову агресію.

Цей шлях надзвичайно важкий, сповнений випробувань. Але водночас – це шлях сили, нескореності, братерства й відваги. Ми щодня бачимо мужність захисників на передовій, які боронять кожен метр нашої землі з титанічними зусиллями. Пам’ятаємо їхню відданість.

Кожного дня ми схиляємо голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять загиблих. У цій тиші відчувається гіркий біль втрати. Вічна шана тим, хто віддав своє життя за Україну, чиї голоси замовкли назавжди, чиї очі більше не побачать рідного краю. Їхня жертва – наша вічна пам’ять, сила і вдячність. Пам’ятаємо кожного героя.

Два роки тому пішов з життя Удовико Олександр Вікторович. Олександр був людиною незламної волі та надзвичайної працьовитості. Його завзятість у досягненні цілей, сміливість у прийнятті рішень та відповідальність завжди викликали повагу. Він ніколи не відступав перед труднощами, завжди був готовий допомогти. Таким він назавжди залишиться у серцях вдячних односельців. Його пам’ятають всі.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми ніколи не забудемо. Пам’ятаємо імена героїв.

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України та нашої Петриківщини.