Шановні жителі Петриківської громади!

1326 днів триває наша боротьба. Кожен новий день — це виклик, особливо коли ворог безжально атакує, руйнуючи українські міста й села, знищуючи життя та намагаючись зламати наш незламний дух. Але йому не вдасться зламати те, що є найціннішим — нашу непохитну віру, нашу рішучість та глибоку вдячність тим, хто тримає небо над нами, часто ціною власного життя. Ми вшановуємо подвиг кожного захисника.

Щоранку, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, ми зупиняємось. Все завмирає. У цій тиші — весь наш біль, наша гордість та безмежна вдячність. Схиляючи голови, ми згадуємо всіх, хто загинув за волю України, всіх, чиї імена назавжди викарбувані в наших серцях. Це наша шана полеглим воїнам.

Сьогодні — друга річниця світлої пам’яті нашого Героя, мужнього захисника України, Здора Руслана Анатолійовича. Руслан був справжньою силою, світлом і людиною честі, яку неможливо було зламати. В ньому жила велика любов — до родини, до друзів, до своєї рідної країни. Його самовідданість є прикладом для всіх нас.

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу. Ми шануємо їхній подвиг. Ми ніколи не забудемо.

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України та нашої Петриківщини. Вічна пам’ять Здору Руслану Анатолійовичу та всім загиблим героям.