Шановні жителі Петриківської громади!

Україна продовжує свій незламний спротив. На 1337-й день війни, наші мужні воїни стоять на передовій, захищаючи мирне небо та майбутнє нашої Батьківщини. Їхня незламність і самовідданість є джерелом натхнення та віри в нашу спільну Перемогу. Ми шануємо кожного, хто присвятив своє життя захисту свободи та незалежності України.

Щоранку, вшановуючи пам’ять полеглих героїв хвилиною мовчання, ми згадуємо тих, хто віддав найцінніше за наше право жити у вільній країні. Ця пам’ять об’єднує нас, зміцнює нашу волю та нагадує про високу ціну миру. Ми, громада Петриківщини, єдині у своїй вдячності та непохитні у прагненні до перемоги.

Сьогодні особливий день для нашої громади – минає три роки відтоді, як нас покинув захисник України, Вусик Костянтин Петрович. Костянтин був справжньою людиною великої душі, справжнім патріотом своєї землі. Його щирість, мужність, неймовірна доброта та любов до життя, родини, друзів назавжди залишаться в наших серцях. Він безмежно любив рідну землю, і саме їй присвятив своє життя. Відданість, людяність та тепло його серця залишили незабутній слід у пам’яті всіх, хто мав щастя його знати. Вусик Костянтин Петрович – це приклад справжнього героя, чия пам’ять буде жити вічно.

Ми пам’ятаємо кожного, хто боровся за нашу свободу. Ми шануємо їхній подвиг. Ми ніколи не забудемо ціну, яку вони заплатили за наше сьогодення. Їхній внесок у вільне майбутнє України неоціненний.

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України та нашої Петриківщини, стаючи символом незламності духу та вічної слави. Ми завжди будемо пишатися своїми героями.