Шановні жителі Петриківської громади!

1465-й день українського спротиву – це не просто дата, а нагадування про триваючу військову агресію та нашу спільну відповідальність. Ми маємо бути єдиними, стійкими та гідними подвигу наших Захисників. Збройні Сили України залишаються незламним щитом нашої держави, надійною опорою та гарантією того, що Україна живе й бореться за своє майбутнє.

Низький уклін усім Захисникам і Захисницям України! Ви щодня тримаєте оборону на передовій, виконуєте бойові завдання в надскладних умовах та забезпечуєте надійний тил. Ваша мужність дарує нам тишу ранків, можливість працювати, навчати дітей та будувати плани на майбутнє. За кожним нашим спокійним днем стоїть ваша виснажлива праця та щоденний ризик.

У ці непрості часи ми всім серцем поруч із родинами військових. Ми розуміємо тих, хто чекає дзвінка, короткого повідомлення чи доброї звістки. Ми розділяємо надію та молитву тих, хто живе очікуванням. І, на жаль, ми також розділяємо невимовний біль втрати з тими, хто вже ніколи не дочекається своїх рідних. В загальнонаціональній хвилині мовчання вшановуємо пам’ять усіх загиблих воїнів та невинних жертв збройної агресії. У цій хвилині – наша спільна скорбота, наша безмежна вдячність та вічна пам’ять.

Сьогодні особливий день для Петриківщини: минає четверта річниця світлої пам’яті Олійника Давида Олеговича та друга річниця – Аксаміда Олександра Олександровича. Ці дві історії мужності, дві долі, що стали невід’ємною частиною великої історії боротьби за свободу України. Вони зробили свій вибір – стати на захист рідної землі, і цей вибір назавжди залишиться для всіх нас прикладом відданості, честі та самопожертви. Шануємо їхній безсмертний подвиг.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми ніколи не забудемо подвиг тих, хто віддав життя за нашу свободу. Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані золотими літерами в історію України та нашої рідної Петриківщини.