Шановні жителі Петриківщини!Безпекова ситуація на території нашої громади залишається стабільною та перебуває під повним контролем. Ми стоїмо на переломному етапі історії, переживаючи дні, сповнені надзвичайних випробувань, які принесла війна. Ці випробування не лише гартують наш національний дух, але й щодня демонструють безмежну відвагу та неймовірну силу волі наших захисників та захисниць. Ми схиляємо голови в глибокій пошані перед кожним, хто тримає мирне небо над нами, перед тими, хто, перебуваючи на передовій, у вирі запеклих боїв, стоїть незламною стіною, захищаючи нашу землю. Кожен мешканець Петриківщини відчуває глибокий, невимовний біль від втрат, але водночас у наших серцях палає незламна віра та надія, які ведуть нас крізь найлютіші бурі до неминучого мирного світанку та перемоги.У хвилині мовчання, коли ми згадуємо полеглих, навіть повітря пульсує горем і скорботою. Ця тиша – данина пам’яті за тими, хто віддав найцінніше, що мав – своє життя – заради нашого майбутнього. Вічна їм пам’ять і безмежна вдячність. Ці герої навічно вкарбовані в серцях українського народу. Їхня жертовність – це фундамент нашої свободи.Сьогодні минає два роки з тієї страшної миті, коли у вирі запеклих боїв на Сумщині навіки зупинилося серце нашого земляка – Едуарда Володимировича Трофименка. Ця війна в Україні забрала життя багатьох світлих людей, і Едуард був одним з них. Два роки минуло, а біль від цієї непоправної втрати не вщухає, залишаючись глибокою раною у пам’яті кожного, хто знав цього світлого чоловіка. Едуард Трофименко був не лише воїном, а й людиною невичерпного оптимізму, що черпав силу з внутрішнього джерела світла. Його щира посмішка могла розвіяти найгустіші хмари, а його оптимізм служив опорою для оточуючих. Він завжди знаходив світлі моменти навіть у найтемніші часи, був справжнім лідером, який умів підтримати, надихнути та мотивувати побратимів. Щирий, відвертий, добрий, турботливий, неймовірно харизматичний – таким Едуард Трофименко залишиться у згадках вдячних односельців та всіх, хто мав честь його знати. Його приклад мужності та самовідданості назавжди залишиться у нашій колективній пам’яті. Герої Петриківщини, такі як Едуард, є символом стійкості та незламності.Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми ніколи не забудемо тих, хто захищав нашу країну. Їхня жертовність є наріжним каменем нашої незалежності. Кожен захисник України, який віддав своє життя, залишає після себе невмирущий слід у нашій історії. Важливо, щоб пам’ять про загиблих героїв передавалася з покоління в покоління, надихаючи нас на подальшу боротьбу та розбудову вільної і сильної України. Саме завдяки їхній відвазі та самопожертві ми сьогодні можемо триматися і продовжувати наш шлях до перемоги. Незламність духу, яку продемонстрував Едуард Трофименко та тисячі інших воїнів, є джерелом сили для всього українського народу.Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані золотими літерами в історію України та, зокрема, нашої рідної Петриківщини. Ми завжди будемо вдячні за їхню жертовність.