Шановні жителі Петриківщини!

Безпекова ситуація в нашій громаді залишається стабільною, що дає нам змогу згадати про важливість вшанування пам’яті загиблих героїв. Ми починаємо новий день з глибокої вдячності тим, хто невтомно стоїть на варті миру та спокою – українським захисникам і захисницям. Їхня непохитна відданість присязі, віра в справедливість та безмежна любов до України слугують нам надійною опорою та джерелом невичерпної надії.

У хвилини мовчання ми схиляємо голови, віддаючи шану тим, хто поклав своє життя на захист рідної землі. З болем у серці ми згадуємо кожного, чиє життя трагічно обірвалося через підступне та жорстоке вторгнення ворога. Пам’ять про них залишається живою, світлою, хоч і сповненою глибокого болю.

Сьогодні минає три роки від того доленосного дня, коли життя нашої громади змінилося назавжди, розділившись на «до» та «після». До Небесного легіону приєднався наш земляк — Неділько Володимир Анатолійович. Він був справжнім Сином України, Людиною з великою силою духу, щирим серцем і добрими намірами. У ньому гармонійно поєднувалися непохитна стійкість воїна та глибока людяність, адже він понад усе цінував свою родину.

Вдома Володимир був люблячим чоловіком, турботливим батьком і відданим сином. Його наполегливість, прагнення до мети та щира віра в мирне майбутнє надихали всіх, хто його знав. Його мрії були великими, сміливими та сповненими надії на краще життя для всіх нас.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми ніколи не забудемо подвигу Володимира Неділька та всіх героїв, які віддали життя за нашу свободу. Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в літопис історії України та нашої славетної Петриківщини.