Шануймо пам’ять про тих, хто загинув: щоденна хвилина мовчання. Щодня, рівно о 9:00 ранку, вся Україна застигає в глибокій тиші, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу свободу та незалежність. Ця загальнонаціональна хвилина мовчання – не просто формальність, а глибокий прояв поваги, вдячності та скорботи за кожним, хто загинув під час жорстокої війни Росії проти України. Це момент, коли кожен громадянин може зупинитися, відкласти на мить усі свої справи і подумки згадати тих дорогих людей – як цивільних, так і військових, – чиї життя обірвала ця війна.У цей священний час наша нація об’єднується у спільному бажанні зберегти вічну пам’ять про жертв війни. Ця хвилина мовчання є щоденним нагадуванням про неймовірну ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Вона дозволяє нам усвідомити масштаб трагедії та підтвердити, що ми ніколи не забудемо тих, хто загинув, захищаючи наш дім, наші родини та наші цінності. Кожне серце, що б’ється в унісон у цей час, є свідченням незламності духу українського народу та його невичерпної сили.Ми у вічному боргу перед тими, хто віддав найдорожче – своє життя – заради нашого сьогодення та мирного майбутнього. Загиблі герої України, справжні патріоти, які стали на захист рідної землі, заслуговують на нашу вічну шану та вдячність. Ця хвилина мовчання є нашим щоденним обіцянкам: “Герої не вмирають, доки ми пам’ятаємо”. Вона допомагає нам не тільки згадати, але й переосмислити значення подвигу кожного, хто боровся за Україну.Дотримання загальнонаціональної хвилини мовчання є не лише актом пам’яті, а й виявом нашої єдності та солідарності. Це спільна молитва, спільна скорбота і спільна надія. Не будьте байдужими! Приєднуйтесь до цього важливого щоденного ритуалу. Нехай кожна секунда цієї хвилини буде наповнена глибоким сенсом, нагадуючи нам про важливість боротьби та про те, наскільки дорогоцінною є наша свобода.Саме через такі моменти національна хвилина мовчання стає фундаментом для нашої колективної пам’яті, формуючи свідомість майбутніх поколінь. Це наш спосіб сказати “Дякую” тим, хто ніколи не повернеться додому. Це наш обов’язок перед тими, хто став символом незламності. Вшанування пам’яті загиблих – це наш спільний священний обов’язок. Пам’ятаймо, що їхня жертва не буде марною.