Збройні сили Швеції активно розглядають можливість придбання нових видів озброєння значної дальності, що дозволить ефективно вражати цілі далеко за межами власних кордонів. Це стратегічне рішення, як очікується, буде ухвалене найближчим часом і суттєво посилить оборонний потенціал країни.

Головнокомандувач шведських Збройних сил Мікаель Клаессон підтвердив, що дискусії щодо закупівлі далекобійних засобів ураження зосереджені на крилатих ракетах та потужній ракетній артилерії. Ці системи матимуть спроможність досягати цілей, розташованих на території потенційного агресора, включаючи Росію. Такий крок є частиною ширшої доктрини стримування.

“Насамперед, це питання ефективного стримування. Наша мета — не лише мати можливість вести оборонні дії на власній території, а й створювати ризики для нападника, змушуючи його захищатися на своїй землі. Це дозволить нам завдавати точних ударів по логістичних вузлах, районах зосередження військ та інших стратегічно важливих об’єктах”, — детально пояснив Мікаель Клаессон, підкреслюючи оборонний характер таких дій.

Наразі шведське командування ретельно оцінює, які саме засоби далекобійного ураження є найбільш доцільними для придбання. Розглядаються пропозиції від кількох міжнародних постачальників, що свідчить про серйозність підходу до модернізації арсеналу. Конкретні деталі щодо постачальників не розголошуються, що є стандартною практикою у таких важливих оборонних угодах.

Обговорюється зброя з дальністю дії від 150 до 500 кілометрів. Для порівняння, найсучасніша артилерійська система, що нині перебуває на озброєнні Швеції, установка Archer, має дальність дії до 50 кілометрів. Це підкреслює масштабний стрибок у можливостях, який забезпечить нова зброя. Розширення радіусу дії дозволить Швеції посилити свою роль у колективній безпеці.

“З такими системами ми могли б відігравати значно активнішу роль у стратегії стримування НАТО. Ці засоби не обов’язково розміщувати лише на території Швеції; вони могли б бути розгорнуті, наприклад, у Фінляндії або країнах Балтії, що посилило б регіональну безпеку та колективну оборону Альянсу”, — додав Клаессон, наголошуючи на інтеграційному потенціалі цих систем у ширшу оборонну архітектуру.

Рішення про закупівлю далекобійної зброї відповідає загальній тенденції посилення оборонних спроможностей Швеції. Минулого тижня країна узгодила значне збільшення видатків на оборону, виділивши додатково 300 мільярдів шведських крон. Завдяки цим інвестиціям, до 2030 року частка оборонного бюджету від ВВП країни досягне 3,5% з нинішніх 2,4%. Це є чітким сигналом про пріоритет національної безпеки та зобов’язання перед союзниками.

Швеція зробила історичний крок, відмовившись від двох століть військового нейтралітету та подавши заявку на членство в НАТО. Це рішення стало прямим наслідком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що змінило безпековий ландшафт Європи. У березні 2024 року Швеція офіційно стала 32-м членом Північноатлантичного альянсу, що ще більше інтегрувало її в систему колективної безпеки та посилило позиції НАТО у регіоні.

Придбання далекобійної зброї є логічним продовженням цієї політики, спрямованої на забезпечення стабільності та миру через потужне стримування. Розвиток таких спроможностей є критично важливим у сучасному геополітичному контексті, де гібридні загрози та агресивні дії вимагають рішучої та адекватної відповіді. Швеція демонструє свою готовність брати на себе відповідальність за регіональну та глобальну безпеку, діючи як надійний партнер у межах НАТО та за його межами.