Шепетівка вшановує пам’ять жертв політичних репресій

18 травня Шепетівська громада віддала шану мільйонам безневинних жертв радянського тоталітарного режиму. Керівництво міста Шепетівка, представники міської ради та мешканці поклали квіти до меморіальних знаків, розташованих по вул. Героїв Небесної сотні, 22-а та по вул. Захисників України, 172-а.

Заходи розпочалися біля пам’ятного знаку на вулиці Героїв Небесної Сотні, після чого продовжилися по вулиці Захисників України, де зібралися мешканці Шепетівки, щоб вшанувати пам’ять жертв політичних репресій. Присутні вшанували хвилиною мовчання усіх жертв комуністичного тоталітарного режиму. Завершився захід молитвою за жертвами Великого терору, панахидою, яку провів настоятель храму св. мучеників Бориса і Гліба Української греко-католицької церкви отець Василь Боднар, та покладанням квітів.

Політичні репресії завдали нищівного удару по всьому українському суспільству, скалічивши долі мільйонів людей та виховавши цілі покоління в атмосфері страху та насильства. Пам’ять про жертв політичних репресій є надзвичайно важливою для майбутніх поколінь.

Масові політичні репресії розпочалися у 1937 році після прийняття постанови ПБ-51/94. Згідно з даними СБУ, з 1935 по 1951 рік в Україні жертвами політичних репресій стали понад 2,8 мільйона осіб, найбільша кількість арештів та розстрілів припала на 1937-1938 роки. Ці трагічні події назавжди закарбувалися в історії України.

Після повномасштабного вторгнення рф терор і політичні переслідування знову стали жахливою реальністю в Україні. У контексті вшанування пам’яті жертв минулого тоталітарного режиму особливо гостро постає необхідність консолідації зусиль України та міжнародної спільноти для протидії злочинним діям російської федерації та її сателітів. Нинішній кремлівський режим у своїй протиправній діяльності, вчиненні злочинів проти людства, наслідує ганебні практики радянської влади, поєднуючи їх з методами сталінського та нацистського режимів.

Застосування рашистами репресивних методів, зокрема щодо політв’язнів, заручників, цивільних і військовополонених, викрадення незгідних, конфіскація майна, сексуальне насильство, політичні репресії проти релігійних конфесій, примусова мобілізація та використання мирних жителів на окупованих територіях – є прямим продовженням тоталітарної політики. Особливо цинічним є ідеологічне насильство проти українських дітей з метою їхньої асиміляції.

Наша боротьба сьогодні спрямована на те, щоб сталінські методи Великого терору ніколи не повернулися у XXI столітті, а винні у сучасних злочинах були притягнуті до відповідальності. Важливо пам’ятати про жертв політичних репресій та робити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.