Шепетівська громада в глибокій скорботі попрощалася зі своїм Героєм, старшим солдатом Олександром Романовим. 2 вересня 2025 року місто зупинилося, щоб провести в останню путь мужнього сина України, який віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність нашої держави. Церемонія прощання відбулася на площі імені Тараса Шевченка, де зібралася громада, щоб вшанувати пам’ять загиблого захисника.

Олександр Володимирович Романов народився 9 жовтня 1989 року в Шепетівці. Його батьки, Людмила Дмитрівна та Володимир Федорович, виховали єдиного сина, який змалечку відзначався надзвичайною добротою, щирістю та спокійним характером. Шлях освіти він продовжив у загальноосвітній школі №3, а згодом здобув фах електромонтера у Шепетівському професійному ліцеї, демонструючи старанність і відповідальність.

У повсякденному житті Олександр був уособленням працьовитості, скромності та врівноваженості. Його серцю були близькі прості радості: він любив риболовлю, особливо у компанії батька, завжди охоче допомагав по господарству. Професійний шлях він розпочав на складі оптової торгівлі «Галатея», де швидко здобув репутацію надійного та сумлінного працівника.

З перших днів, коли постала потреба захищати рідну землю, Олександр Романов без вагань став на захист Батьківщини. У вересні 2023 року він був мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Великій Британії, а після повернення ніс службу в Чугуєві та Харкові. Виконуючи обов’язки такелажника взводу забезпечення, він відповідав за життєво важливе продовольче, речове й технічне постачання. Незважаючи на всі труднощі військової служби, він завжди знаходив сили написати рідним коротке повідомлення: «У мене все добре». Ці слова були найціннішою розрадою для його матері.

22 серпня 2025 року, на 36-му році життя, обірвалося життя Олександра Романова. На його телефоні залишилися невідправлені фотографії, на яких він усміхався у військовій формі, випромінюючи ту саму незмінну доброту, що завжди жила в його серці. Сьогодні громада низько схиляє голови перед світлою пам’яттю Олександра. Він назавжди залишиться опорою для своєї родини, щирим другом для друзів, вірним воїном для побратимів і, безперечно, прикладом незламної мужності та глибокої любові до рідної землі для всієї Шепетівської громади.

Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!