Шкода від спалювання листя і сухої трави — різностороння і має негативні наслідки як для здоров’я людини, так і для природи.

Таким чином, ті, хто заявляє, що спалювання трави необхідне, помиляються самі і вводять в оману інших. Крім того, небезпека полягає і у провокуванні лісових пожеж і руйнуванні екосистеми. Щорічно нацпарки та заповідники стають жертвами вогню. Часто полум’я перекидається на території з полів, де місцеві мешканці палять старе листя та суху траву.

Чому ж не можна спалювати траву і до чого це призводить?

Ось 10 важливих причин!

1. У природі все давно “організовано”, тому трава та кущі починають рости після зими самотужки, без “допомоги” палів та людей.
2. Знищується насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під нею. Насіння кожного виду рослин має проходити певний температурний режим, щоб прорости. Навіть незначне відхилення від норми може вплинути на проростання насіння. У вогні воно просто знищується. Зберігаються лише багаторічні рослини: їх кореневища знаходяться глибоко в ґрунті. Та не всі рослини багаторічні!.. Велика кількість рослин, є однорічними і розмножуються саме насінням.
3. У результаті випалювання сухої трави бідніє видовий склад лучної рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, вже не буде колишнього різнотрав’я. Як зазначено вище — бур’яни “захоплять” звільнену територію.
4. Гине багато комах, їхні личинки, лялечки. У вогні горять всі живі істоти — сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи. Знищуються, комахи, що беруть участь у процесі формування ґрунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває: вони дуже швидко переробляють її, перетворюючи у найцінніше добриво — гумус, і водночас роблять ґрунт пухким, живим. Суха торішня трава — не сміття, а їжа, житло, притулок, необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин та комах.
5. Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів.
6. При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, зокрема і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу.
7. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців.
8. Коли гинуть одна або багато ланок екосистеми, стан довкілля може незворотньо змінитися в гіршу сторону. Кожен звір, кожен жучок, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є єдиним цілим у природі, у біологічній ланці. Наприклад, у 10 см верхнього шару ґрунту міститься близько 90% розмаїття флори і фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми.
9. При весняному палі також можуть пошкодитися дерева, особливо їх коренева шийка, дуже вразливе місце просто над землею. Не кажучи вже про те, що дерева можуть згоріти. Від сильної температури можуть обгоріти бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Страждають молоді деревця (особливо такі породи як дуб, клен, липа). Трав’яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах. Навіть слабка трав’яна пожежа здатна привести до загибелі молодих лісових насаджень, створених для захисту полів від осушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і пилових заметів тощо.
10. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

    

Спалювання сухої трави: шкода для природи та здоров’я – це актуальна тема, що потребує роз’яснення. Незважаючи на переконання деяких людей в необхідності таких дій, насправді вони завдають значної шкоди екології та здоров’ю людей.

Чому не можна спалювати траву? Існує безліч причин, що підтверджують негативний вплив такого способу утилізації рослинності. Ось деякі з них:

По-перше, природа вже давно влаштувала все самостійно. Трава та кущі починають рости після зими природним шляхом, без будь-якого людського втручання.

По-друге, вогонь знищує насіння рослин, як на поверхні землі, так і під нею. Кожен вид рослин потребує певного температурного режиму для проростання. Навіть незначне відхилення може вплинути на процес. Спалювання призводить до загибелі насіння, зберігаючи лише багаторічні рослини, кореневища яких знаходяться глибоко в ґрунті. Проте, не всі рослини багаторічні, багато з них однорічні і розмножуються насінням.

По-третє, випалювання трави веде до зменшення видового різноманіття рослин і тварин. На місцях, де пройшов вогонь, вже не буде колишнього різнотрав’я, а бур’яни “захоплять” звільнену територію.

По-четверте, гинуть комахи, їхні личинки, лялечки, дощові черв’яки, які беруть участь у формуванні ґрунту. Суха торішня трава – це не сміття, а їжа, житло та притулок для багатьох комах і тварин.

По-п’яте, випалювання сухого травостою призводить до загибелі кладок та місць гніздування птахів.

По-шосте, згорає корисна мікрофлора ґрунту, що допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення мікрофлори потрібен час, особливо важливий навесні.

По-сьоме, у вогні гинуть та страждають звірі, плазуни, земноводні. Часто згорають пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілі равлики, гризуни.

По-восьме, порушується екосистема. Кожна тварина, комаха, рослина пов’язані між собою. У 10 см верхнього шару ґрунту міститься близько 90% розмаїття флори і фауни лучних екосистем.

По-дев’яте, трав’яні пожежі можуть пошкодити дерева, особливо їх кореневу шийку. Вогонь може обпалити бруньки, що негативно впливає на дерева. Загибель молодих насаджень, пожежі в лісах – все це наслідки спалювання трави.

По-десяте, на місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а іноді не відновлюється ніколи.

Отже, спалювання трави – це шкідлива практика, що негативно впливає на природу, здоров’я людей та тварин. Варто відмовитися від цього методу та шукати екологічно безпечні альтернативи.