Шосткинщина в глибокій скорботі: прощання з героями-земляками

Україна знову зазнала непоправних втрат. Шосткинський район прощається зі своїми мужніми синами, захисниками Батьківщини – Романом Сергійовичем Федотовим та Сергієм Юрійовичем Черненком, які віддали своє життя за нашу свободу.

**Роман Сергійович Федотов:**

Народився 28 листопада 1978 року у місті Шостка. Роман був єдиною дитиною в родині. Здобув освіту у Шосткинській школі № 1. У 1999 році вступив до Харківського військового інституту Національної Гвардії України, який закінчив з відзнакою. Завдяки відмінним результатам і «червоному» диплому, Роман мав право вибору місця служби, і він обрав столицю. П’ять років він провів у Києві, після чого повернувся до рідного міста у званні старшого лейтенанта. Роман Сергійович підписав контракт з військовою частиною і залишався їй вірним до останнього подиху. Десятиліття наполегливої праці у військовій справі, відзначені численними Почесними грамотами та нагрудними знаками, свідчать про його бездоганну службу. Останні два роки він командував ротою у званні капітана. У вільний час захоплювався нумізматикою, подорожами та мріяв побачити весь світ. Рідні згадують Романа Сергійовича як людину взірцевих якостей: сильного, вольового, завжди справедливого. Він був надійною опорою для дружини Вікторії, сина Євгенія, батьків та друзів. Його любов до життя, позитивне ставлення та вміння радіти кожній хвилині були надихаючими.

Життя Героя обірвалося 22 серпня цього року. Автомобіль, у якому перебував Роман Сергійович, підірвався на ворожій міні на Сумщині. Роман Сергійович та його побратим загинули від отриманих травм, захищаючи рідну землю.

Низький уклін та вічна пам’ять Роману Федотову! Дякуємо за захист України.

**Сергій Юрійович Черненко:**

Народився 5 липня 1991 року у селі Зноб-Новгородське Шосткинського району, де й здобув повну середню освіту. Сергій продовжив навчання у Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ за спеціальністю «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі». Після цього, у 2015 році, отримав ступінь бакалавра з «Електротехніки та електротехнологій» у Сумському державному університеті. Втративши батька в молодому віці, Сергій став опорою для мами та двох сестер, навчившись відповідальності та надійності. У 2016 році одружився з коханою Вікторією та переїхав до Шостки, завжди прагнучи забезпечити найкраще для своєї родини. Довгий час працював у будівельній сфері в Києві. Захоплювався риболовлею та технікою, самостійно ремонтуючи будь-які несправності.

Сергій був мобілізований до лав Національної гвардії у серпні 2024 року, захищаючи рідну Сумщину. Друзі та колеги згадують його як товариського, доброзичливого та відкриту людину, здатну знаходити спільну мову з усіма. Він користувався високим авторитетом завдяки професіоналізму, чесності та людяності. Найбільшим скарбом для Сергія були його діти: семирічний Тимофій та 10-місячна Єва. Він мріяв про перемогу, повернення додому, про власний будинок з яблунями та виноградом, де бігатимуть його щасливі діти.

22 серпня цього року автомобіль, де перебував Сергій Юрійович, підірвався на ворожій міні. Солдат Національної гвардії України, водій Черненко Сергій Юрійович, загинув від травм, несумісних з життям.

Вічна пам’ять та царство небесне воїну світла Сергію Черненку! Молимося за підтримку його родини, яка віддала найцінніше заради України.

#Сумщина #Україна #Шостка #герої #війна #захисники #пам #ять #вічнапам #ять