Україна продовжує стикатися з колосальним викликом – забезпеченням компенсації за зруйноване житло або пошкоджені домівки, особливо для тих, чия нерухомість залишилася на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Попри величезну потребу та очікування сотень тисяч українців, які втратили свої домівки, запуск повноцінного механізму компенсації за зруйноване житло для мешканців ТОТ стикається зі значними труднощами та затримками. Питання не лише в технічних нюансах обстеження, а й у відсутності остаточного урядового рішення.

Представники влади наголошують, що вся країна, і передусім громадяни, очікують від Кабінету Міністрів запровадження дієвого механізму компенсації за зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях. Важливо зазначити, що для цього навіть не потрібен новий закон, адже відповідна законодавча база діє ще з 2023 року. Тобто правові підстави для надання житлових сертифікатів чи іншої форми відшкодування вже існують.

Значний крок уперед був зроблений 7 липня, коли уряд ухвалив постанову, що дозволила дистанційне обстеження зруйнованого житла на прифронтових територіях. До цього моменту комісії при органах місцевого самоврядування не мали змоги фізично виїжджати на місця через безпекову ситуацію. Тепер, завдяки новим правилам, вони можуть використовувати супутникові знімки, фотофіксацію, зображення, отримані за допомогою БПЛА, а також свідчення ДСНС, поліції та очевидців. Це спростило процес для територій активних бойових дій, таких як прикордонні райони Сумщини чи Донеччина, де люди вже можуть отримати житловий сертифікат, якщо їхнє зруйноване житло підтверджено дистанційно.

Однак, незважаючи на ці позитивні зміни, механізм компенсації за зруйноване житло для мешканців тимчасово окупованих територій досі залишається нерозробленим. Президент України вже давав чітке доручення Міністерству розвитку громад та Міністерству фінансів розробити варіант відшкодування втрат для людей з ТОТ. Міністерство розвитку громад публічно заявляло про активну роботу над відповідною методологією, але остаточне рішення поки що не було ухвалене Кабінетом Міністрів.

Існує підтвердження того, що такий підхід є можливим і ефективним. Наприкінці 2023 року було розпочато так званий Мелітопольський експеримент, під час якого факт руйнування житла у цьому місті обстежувався повністю дистанційно. На початку минулого року цей експеримент завершився успішно, і навіть були видані перші житлові сертифікати для мешканців Мелітополя. Проте уряд досі не ухвалив рішення про розширення цього успішного підходу на всі тимчасово окуповані території.

Виникає логічне питання: чому уряд не поширює цей дієвий механізм на всі ТОТ? Існує кілька потенційних пояснень. Однією з причин може бути висока вартість використання супутникових знімків, що є ключовим інструментом дистанційного обстеження. Раніше фінансову допомогу в цьому питанні надавала міжнародна організація, але зараз її участь припинена, що могло створити додаткові фінансові обмеження. Крім того, існує ще одна категорія людей – ті, хто виїхали з ТОТ, і їхнє житло залишилося там, але не зруйноване. Ці громадяни справедливо ставлять питання, як їм вирішити житлове питання, адже вони не можуть користуватися своєю власністю, навіть якщо вона не постраждала від бойових дій.

У відповідному комітеті Верховної Ради сподівалися, що механізм компенсації за зруйноване житло для тимчасово окупованих територій буде запроваджений ще у 2024 році, саме тому так поспішали із Мелітопольським експериментом. Проте, на жаль, цього не сталося. Парламентарі закликають уряд та відповідальні міністерства – Міністерство розвитку громад та Міністерство фінансів – якомога швидше ухвалити рішення, яке допоможе тисячам українців, що залишилися без даху над головою.

Терміни ухвалення відповідної постанови Кабінетом Міністрів залишаються невідомими. Хоча Міністерство розвитку громад заявляло про підготовку програми з житловими ваучерами, готового рішення щодо неї поки що немає. Важливим аспектом залишається також обмежений фінансовий ресурс для програми відновлення житла. Станом на сьогодні вже витрачено близько 30 мільярдів гривень. З огляду на потребу парламенту у знаходженні додаткових 400 мільярдів гривень до бюджету, значна частина яких необхідна для Сил оборони, було б доцільно направити заморожені російські активи та доходи від них саме на компенсацію за зруйноване житло українців, які повністю втратили свої домівки. Це стало б справедливим кроком і значно прискорило б процес відновлення житла для постраждалих громадян.