На Тернопільщині вшанували пам’ять Ярослава Вишиваного, видатного земляка Підгаєччини. У Підгаєцькому Народному домі відбулася мистецька імпреза «Життя коротке – музика вічна», присвячена 90-річчю від дня народження композитора, диригента та письменника Ярослава Вишиваного.

Ярослав Григорович Вишиваний, уродженець села Юстинівка, зробив значний внесок у українську культуру. Його творчий шлях був сповнений як визнань, так і випробувань. У 1940 році сім’я Вишиваних була виселена до Сибіру, а після війни родина повернулася на Тернопільщину. Ярослав Григорович здобув освіту в Теребовлянському культосвітньому училищі та Чернівецькому університеті, де згодом багато років викладав українську мову та літературу, керував студентськими хорами.

Протягом своєї кар’єри Ярослав Вишиваний активно займався літературною діяльністю, публікуючи вірші та оповідання в різноманітних газетах та журналах, а також у збірниках. Він був справжнім майстром слова та музики, залишивши по собі багату спадщину.

На заході, присвяченому його пам’яті, зібралися близькі та друзі Ярослава Григоровича. Серед присутніх були його син Ігор, племінниця Ганна Герасименко, а також вчителька української мови та літератури Ганна Бойко, яка поділилася спогадами про свого викладача. Особливими гостями стали Ігор Мякуш, ініціатор вшанування, та Володимир Антофійчук – український літературознавець, культуролог, педагог, доктор філологічних наук, професор, голова Чернівецької обласної спілки письменників України, який прибув із Чернівців. Також своїми спогадами поділився місцевий краєзнавець Степан Колодницький. Голова літературно-мистецького об’єднання «Оберіг» Богдан Манюк виступив з промовою, зосередившись на творчості Ярослава Вишиваного.

Глядачі мали змогу насолодитися виконанням музичних творів Ярослава Вишиваного, зокрема пісень «Ой не ріж косу» у виконанні тріо «Криниця», «Плаче захмарене небо» (виконання Наталії Бобецької) та «Ой поїхав за снопами» (виконання фольклорного колективу «Намисто»).

Ярослав Вишиваний – це постать, яка назавжди залишиться в історії та культурі України. Його музика та слова продовжують жити, нагадуючи про його неоціненний внесок. Світла пам’ять про нього – це наша вдячність і пошана.