Ще один наш Герой, Сергій Олександрович Чеботарьов, повернувся на щиті.

Сергій народився 27 жовтня 1977 року в місті Сіверськодонецьку Луганської області. Саме там він здобув освіту в школі, а згодом закінчив будівельний коледж, отримавши фах будівельника. Сергій прагнув до щасливого життя, а його зустріч із дружиною Мариною стала початком нової сторінки, сповненої любові та турботи про родину.

Сім’я жила щасливо, але війна змінила все.

У квітні 2022 року Сергій разом із родиною переїхав до міста Волочиськ. Життя налагоджувалося: Сергій знайшов роботу на ВАТ “Мотор Січ”, звикали до нових обставин і будували плани на майбутнє. Однак 2 лютого 2024 року його життя змінилося назавжди — Сергія призвали до лав Збройних сил України.

Відтоді він мужньо захищав нашу країну, був справжнім воїном і надійним побратимом. Сергій виконував свій військовий обов’язок із честю та відданістю.

29 листопада 2024 року під час виконання завдання Сергій отримав тяжкі поранення внаслідок атаки БпЛА. Незважаючи на боротьбу за життя, 10 грудня 2024 року його серце зупинилося. Гранатометник гірсько-штурмової роти відійшов у вічність, залишившись прикладом мужності та незламності.

Сергій Олександрович залишив по собі глибокий слід у серцях усіх, хто його знав. Його пам’ятатимуть як турботливого чоловіка, люблячого батька для трьох синів — Ярослава, Андрія та Максима, як брата, племінника, друга і незамінного побратима. Невимовна біль утрати охопила родину, але світла пам’ять про Сергія житиме вічно.

Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них.

Вічна слава та вдячність Герою Сергію Чеботарьову за його відвагу та відданість Україні.

Вічна пам’ять всім захисникам України, які віддали життя за свою Батьківщину