Україна знову переживає важку втрату, яка глибоко ранить серця кожного. На щиті до рідного села Майдан повертається відважний Герой Василь Герич. Ця звістка принесла невимовний смуток у нашу громаду, адже ми втратили не просто воїна, а люблячого сина, чоловіка, батька та вірного товариша, який віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність нашої Батьківщини.Життєвий шлях Василя Герича розпочався 25 липня 1988 року у мальовничому селі Майдан. Саме тут, серед рідних краєвидів, минуло його дитинство, тут він здобував перші знання у початковій школі, а потім продовжив навчання у Рибницькому ЗЗСО І-ІІ рівнів. Після завершення шкільної освіти Василь переїхав до міста Трускавець. Це рішення стало початком нового, важливого етапу в його житті. У Трускавці він створив міцну родину, оселився з дружиною та виховував доньку, для яких він був опорою і сенсом життя. Його родина стала для нього тим надійним тилом, заради якого він щодня боровся на фронті.З початком повномасштабного вторгнення, 10 березня 2022 року, Василь Герич, як справжній український воїн, був призваний до лав Збройних Сил України. Він ніс службу з честю та гідністю як водій-електрик у І інженерному батальйоні 703-ї окремої бригади підтримки – військовому з’єднанні інженерних військ Сухопутних військ України. На цій посаді він сумлінно виконував усі бойові завдання, демонструючи професіоналізм та незламну волю. Захисник України завжди був прикладом мужності та відповідальності для своїх побратимів. Він розумів важливість своєї ролі у захисті держави і ніколи не відступав перед небезпекою.На превеликий жаль, 17 червня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Разіне, поблизу Покровська на Донеччині, Василь Герич отримав важкі поранення, несумісні з життям. Цей трагічний день назавжди закарбується у пам’яті його близьких та всієї громади. Втрата такого Героя, як Василь Герич, є непоправною для всієї України, але особливо болючою для тих, хто знав його особисто.У пам’яті рідних і друзів він назавжди залишиться не тільки мужнім воїном, що боровся за свою країну, але й вірним товаришем, люблячим чоловіком, турботливим батьком, найкращим сином і братом. Його усмішка, доброта та готовність прийти на допомогу будуть жити у спогадах тих, хто мав щастя знати цього надзвичайного чоловіка. Світла пам’ять про Василя Герича буде вічно надихати нас на боротьбу за вільну Україну.У Героя залишилася дружина, дочка, батьки, сестри і брат. Уся громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Захисника України. Ця втрата – спільний біль, і ми разом розділяємо скорботу. Важливо пам’ятати, що Василь Герич загинув, захищаючи нас усіх, захищаючи майбутнє наших дітей. Його жертва є найвищим проявом любові до Батьківщини.Завтра, 20 червня, о 13:00 на Перехресті Героїв відбудеться зустріч полеглого воїна Василя Герича. Це буде момент глибокої шани та вдячності за його подвиг. Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до цієї траурної церемонії, щоб гідно провести в останню путь нашого відважного земляка. Вічна слава і шана Захиснику України!