🕊 Глибокий смуток охопив нашу громаду… Ще одна непоправна втрата.

Відійшов у вічність Захисник України, Ігор Миколайович Запорожчук, відомий серед побратимів як «Хруст». Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.

Ігор Миколайович народився 8 березня 1972 року в мальовничому місті Гайворон. З 1980 по 1989 рік навчався в Гайворонській школі №1, де запам’ятався своєю любов’ю до музики та футболу. Герої не вмирають!

Після закінчення школи, з 1989 по 1990 рік, Ігор навчався в Кіровоградському кооперативному технікумі, де здобував спеціальність «Заготівля». Його прагнення до знань не зупинилося, і він продовжив навчання заочно в Олександрійському технікумі, обравши фах юриста.

З 1990 по 1992 рік Ігор Миколайович віддав свій обов’язок Батьківщині, проходячи строкову службу. Після її завершення пішов стопами батька, розпочавши службу в Гайворонському відділі внутрішніх справ. Цієї справі він присвятив 20 років свого життя. У 2012 році вийшов на заслужену пенсію, проте спокійне життя тривало недовго.

У 2015 році, коли на сході України спалахнула війна, Ігор не зміг стояти осторонь і добровольцем став на захист рідної землі. Він неодноразово підписував контракти, продовжуючи службу, адже не міг залишити Україну в біді. З 2018 по 2024 рік він віддано ніс службу у Президентському полку, демонструючи незламний дух та відданість.

Ігор брав активну участь у запеклих боях на Донецькому та Маріупольському напрямках під час проведення АТО, героїчно обороняв Київ у перші дні повномасштабного вторгнення, а згодом воював на Сумщині та Харківщині. У 2022 році на Харківському напрямку отримав тяжке осколкове поранення. Під час лікування, у 2023 році, стало відомо про іншу, невидиму рану, завдану війною — тяжку хворобу, з якою герой мужньо боровся до останнього подиху.

Він здобував перемоги у найважчих боях, долав нелюдські випробування війни, але хвороба виявилася сильнішою… 28 травня 2025 року серце героя зупинилося.

Ігор Миколайович був взірцем незламної сили духу, мужності та самовідданості. За свій героїчний життєвий шлях він був удостоєний численних нагород, серед яких: «20 років сумлінної служби», «За жертву крові в боях за волю України», «Ветеран військової служби», «Учасник АТО», «Ветеран війни», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Герої не вмирають! Пам’ятаємо. Шануємо. Ніколи не забудемо.

Безмежно дякуємо за кожен день, за кожен бій, за вільну Україну.

‼️ Про точний час і дату зустрічі Героя буде повідомлено згодом.