Петрівська громада провела в останню земну дорогу свого Героя — Пушку Віталія Віталійовича. Ця трагічна втрата стала черговим нагадуванням про ціну, яку платить Україна за свою свободу та мирне майбутнє. Віталій Пушка, вірний син своєї землі, віддав найцінніше — своє життя — у боротьбі з російськими окупантами. Його подвиг назавжди закарбується в пам’яті громади та всієї країни.

14 жовтня 2025 року сотні людей, утворюючи живий коридор скорботи та вдячності, віддали останню шану захиснику. Державні прапори, синьо-жовті стрічки та квіти символізували глибоку повагу до воїна. Тиша, що запанувала в повітрі, була сповнена болю, гордості та безмежної вдячності за його мужність і самопожертву. Люди схиляли голови, дякуючи воїну за відвагу, за життя, покладене на вівтар свободи. Патріот України, Віталій Пушка до останнього подиху залишався вірним присязі, боронячи рідну землю від ворога. Його серце зупинилося, але пам’ять про нього житиме вічно.

Вона житиме в серцях рідних, у спогадах побратимів, у кожному, хто сьогодні може вільно дихати під мирним небом, завдяки таким, як Віталій. Поховання відбулося з усіма військовими почестями на сільському кладовищі рідної Володимирівки. Під звуки Державного Гімну України та залпи військового салюту земля прийняла свого Героя. Ці прощальні хвилини, кожна сльоза, кожне слово подяки — усе це підтверджувало одну непорушну істину: Герої не вмирають. Вони залишаються з нами — у серці України, у кожному її диханні, у кожній перемозі.

Нехай Господь упокоїть душу Віталія Пушки у Царстві Небеснім, а його родині подарує сили пережити невимовний біль утрати. Вічна слава і безмежна шана українському захисникові! Вічна пам’ять Герою, який назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності та любові до Батьківщини.

Смерть Віталія Пушки — це велика втрата для Петрівської громади та всієї України. Його самовідданість і жертовність є прикладом для майбутніх поколінь. Ми ніколи не забудемо його подвигу.