Для всебічного розвитку особистості педагога важлива постійна самоосвіта, яка включає не тільки навчання, курси та вебінари, але й спілкування з колегами, майстрами своєї справи. Обмін досвідом з професіоналами є важливим компонентом професійного зростання. Саме тому, дізнавшись про VІ Всеукраїнське свято народного мистецтва “Українська витинанка” на Вінниччині, я вирішила обов’язково відвідати цей захід.

Фестиваль витинанки у Могилів-Подільському Центрі народної творчості я відвідую вдруге. Вперше я познайомилася з майстрами у 2021 році. Людмила Бабіч, моя наставниця у витинанці, познайомила мене з людьми, якими я завжди захоплювалася з книг та інтернет-ресурсів. Майстри, яких я навіть не сподівалася зустріти, стали моїми друзями. Це як доторкнутися до чогось недосяжного! На жаль, не всі змогли приїхати цього року. Війна внесла корективи в традиції, долі та життя багатьох людей. Дехто перебуває за кордоном, інші – на окупованих територіях. Є й ті, хто вже відійшов у вічність.

Але роботи всіх майстрів, які колись відвідували фестиваль “Українська витинанка”, зберігаються в Музеї Витинанки у Могилеві-Подільському. Ми мали змогу милуватися цими роботами, вгадувати авторів за стилем та індивідуальним почерком, пригадувати попередні зустрічі.

Також я познайомилася з новими майстринями витинанки: Наталя Гуляєва-Смагло та Наталія Дребот. Не буду переказувати всі моменти свята. Воно було надзвичайно емоційним, насиченим та життєстверджуючим. Для кращого розуміння атмосфери, рекомендую переглянути репортаж: https://www.facebook.com/share/v/16dWBmSwgK/