Щодня о 09:00 вся Україна завмирає у хвилині мовчання, що говорить голосніше за будь-які слова. Це мить, коли зупиняється час, і ми згадуємо про тих, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього, заради свободи та незалежності нашої держави. Ці жертовні кроки наближають перемогу і роблять наше життя можливим.

Сьогодні, в цю скорботну мить, ми схиляємо голови перед пам’яттю Героя Тараса Луцишина. Його ім’я стало символом мужності, стійкості та безмежної любові до Батьківщини. Він був одним із тих, хто без вагань став на захист України, боровся за кожен сантиметр рідної землі, захищав мирних жителів від ворожої агресії. Його подвиг назавжди закарбований у наших серцях та в історії України.

Кожен загиблий воїн – це величезна втрата для всієї країни, для його родини та близьких. Ми пам’ятаємо кожного, хто не повернувся з бою. Пам’ять про їхні подвиги живе у наших серцях, надихає нас на боротьбу та зміцнює нашу віру в перемогу. Вшанування пам’яті загиблих героїв – це наш обов’язок перед тими, хто віддав найцінніше. Ми маємо пам’ятати їхні імена, їхні історії, їхню самовідданість. Це дає нам сили рухатися далі, будувати майбутнє, за яке вони боролися.

Вічна слава Захиснику України, Герою Тарасу Луцишину! Його мужність та самопожертва є прикладом для прийдешніх поколінь. Ми дякуємо тобі, Тарасе, за твій подвиг. Ми ніколи не забудемо. Спочивай з миром.