Щодня, коли годинник б’є 09:00, Україна занурюється в особливу тишу. Ця мить, що здається нескінченною, є не просто перервою в буденному шумі – це глибоке, колективне вшанування пам’яті тих, хто поклав своє життя за наше майбутнє, за нашу свободу та незалежність. У цей священний час вся країна єднається у скорботі та безмежній вдячності, згадуючи кожного Героя України, чий подвиг викарбуваний у нашій національній історії.Цей щоденний ритуал є нагадуванням про неймовірну ціну, яку ми платимо за мирне небо та можливість жити на своїй землі. Кожна секунда тиші – це данина поваги тим, хто мужньо стояв на захисті Батьківщини, не шкодуючи ні сил, ні власного життя. Це мить, коли кожен з нас, незалежно від того, де він перебуває – вдома, на роботі чи в дорозі – зупиняється, щоб у думках чи молитві згадати про безстрашних Захисників, які стали символом незламності українського духу.Сьогодні, у цю скорботну хвилину, ми особливо схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя Олега Маркевича. Його ім’я навіки вписане в пантеон українських воїнів, які віддали найцінніше заради своєї Вітчизни. Подвиг Олега Маркевича та тисяч інших Захисників є живим свідченням непереможної волі українського народу до свободи. Їхня жертовність – це фундамент, на якому будується наше майбутнє, і саме завдяки їм ми маємо шанс на краще життя.Важливо не лише пам’ятати їхні імена, а й усвідомлювати глибину їхнього внеску. Вшанування пам’яті полеглих – це наш обов’язок перед поколіннями, що прийдуть після нас, і перед тими, хто продовжує боротьбу сьогодні. Щоденний момент тиші – це не лише данина минулому, а й потужний заклик до єднання, стійкості та віри в нашу Перемогу. Це час, щоб подумати про те, що кожен з нас може зробити для України, натхненний прикладом тих, хто вже здійснив найбільшу жертву.Нехай вічна слава осяє всіх, хто поклав своє життя за Україну. Їхня пам’ять житиме вічно у наших серцях, у кожному світанку, у кожній пісні, у кожному кроці нашого народу до світлого майбутнього. Ми пам’ятаємо, ми шануємо, ми переможемо.