Щодня, рівно о 9-й ранку, Україна замовкає, аби вшанувати світлу пам’ять тих, хто віддав найцінніше – власне життя – у нерівній боротьбі за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Цей щоденний ритуал є глибоким символом нашої національної єдності та безмежної вдячності до всіх, хто став на захист рідної землі. Ми схиляємо голови, згадуючи кожного, хто загинув через російсько-українську війну, кожного, хто навічно вписав своє ім’я в літопис української державності.

Саме рік тому, 24 червня 2024 року, серед цих незламних Героїв України був і наш земляк – солдат Іван Перепелиця. Він поліг, виконуючи свій військовий обов’язок, під час запеклих боїв поблизу населеного пункту Білогорівка, що на території Луганської області. Іван Перепелиця приєднався до когорти тих, хто пішов назустріч небезпеці, аби зупинити ворога, і його жертовність є яскравим прикладом справжньої мужності та самовідданості українського військовослужбовця. Його ім’я навічно залишиться у серцях тих, кого він захищав.

Пам’ять про загиблих захисників України – це не просто згадка, це потужний оберіг нашої національної ідентичності. Кожен полеглий воїн, як Іван Перепелиця, є частиною нашої спільної історії, символом незламності духу та віри в перемогу. Ми повинні пам’ятати їхні імена, їхні обличчя та їхній подвиг. Ця війна в Україні триває, і ціна свободи є надзвичайно високою, вимірюючись життями найкращих синів і дочок нашого народу.

Шануючи пам’ять загиблих, ми не лише віддаємо належне минулим жертвам, але й зміцнюємо нашу рішучість боротися далі. Світла пам’ять про українських воїнів, які віддали свої життя за захист Батьківщини, надихає нас на нові звершення та виховує майбутні покоління у дусі патріотизму та любові до рідної землі. Кожен крок до перемоги освячений їхньою кров’ю та героїзмом. Ми зобов’язані зберегти цю пам’ять і передати її нащадкам, щоб жодна жертва не була марною.

Цей день скорботи та пам’яті закликає нас до єднання. Схилімо голови в глибокій скорботі, вшануймо світлу пам’ять Героя Івана Перепелиці та всіх, хто загинув, відстоюючи наше право на мирне та вільне життя. Їхня відданість і мужність є невичерпним джерелом сили для українського народу. Вічна слава загиблим захисникам України! Ми пам’ятаємо, ми вдячні, ми переможемо. Нехай їхні душі знайдуть спокій, а пам’ять про них житиме вічно.

Ми завжди будемо пам’ятати про тих, хто поклав життя на вівтар свободи. Їхній подвиг є маяком для нас, дороговказом у нашій боротьбі. Наш обов’язок – продовжувати їхню справу, будувати сильну і незалежну Україну, за яку вони віддали свої життя. Нехай спогади про Івана Перепелицю та інших українських воїнів зміцнюють наш дух та нашу волю до перемоги. Адже захист Батьківщини – це спільна справа кожного з нас.