Щодня, о 9-й ранку, Україна замовкає, щоб вшанувати пам’ять тих, хто навічно став частиною її новітньої історії. Це хвилина глибокої скорботи та безмежної вдячності за найвищу ціну, яку сплачують наші захисники за свободу та незалежність. Саме у цей час ми згадуємо всіх, хто загинув через жорстоку російсько-українську війну, віддавши своє життя за мирне небо над Україною. Ця щоденна традиція є нагадуванням про те, що Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті та у вільній Україні. Вшанування воїнів, що віддали життя, є нашим священним обов’язком, адже саме вони є справжніми Героями України.

Цього дня, 11 липня 2024 року, Україна схиляє голови перед пам’яттю стрільця-зенітника Владислава КОВАЛЕНКА. Його життя трагічно обірвалося, але подвиг, здійснений ним, залишиться незмінним орієнтиром мужності та самопожертви. Владислав Коваленко був воїном, який із перших днів повномасштабного вторгнення не вагаючись став на захист рідної землі. Він гідно ніс службу, виконуючи свій військовий обов’язок, демонструючи незламний дух і справжню відданість справі свободи та незалежності України. Загибель Владислава Коваленка – це не просто особиста трагедія, це біль, який відчуває вся нація, і пам’ять про нього буде вічною.

Кожен загиблий захисник – це невід’ємна частина нашої спільної історії, це приклад незламності та любові до Батьківщини. Вшанування пам’яті Владислава Коваленка – це вшанування пам’яті всіх Героїв, які поклали своє життя на вівтар перемоги. Їхні імена викарбувані не тільки на меморіальних дошках, а й у серцях мільйонів українців. Пам’ять про цих воїнів є тим фундаментом, на якому будується сильна і незалежна держава. Російсько-українська війна забрала багато життів, але вона не змогла зламати дух українського народу та його прагнення до свободи.

Ми зобов’язані пам’ятати кожного, хто захищав нас, хто боровся за кожен клаптик української землі. Владислав Коваленко був одним із тих, хто не лише захищав територіальну цілісність, а й оберігав наші цінності, нашу культуру, наше майбутнє. Його світла пам’ять буде жити вічно, надихаючи наступні покоління. Схилімо голови в глибокій скорботі, віддаючи шану його мужності та самовідданості. Нехай подвиг Владислава Коваленка завжди нагадує нам про ціну свободи і про те, що кожен із нас має бути гідним пам’яті таких Героїв України. Вічна пам’ять загиблим воїнам! Слава Україні! Героям Слава!