Щодня о 9-й ранку Україна затамовує подих, щоб вшанувати світлу пам’ять тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Ці хвилини мовчання є символом нашої безмежної вдячності та глибокого смутку за кожним, хто загинув, захищаючи нас від російської агресії. Саме в такі моменти ми усвідомлюємо справжню ціну миру та суверенітету, які виборюються кров’ю і потом наших найкращих синів та дочок.

З болем у серці повідомляємо про ще одну непоправну втрату, яка спіткала нашу громаду. 10 липня 2024 року, під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка, що на Донеччині, героїчно загинув наш відважний земляк — 27-річний солдат Збройних Сил України, Ігор СОЛОВЕЙ. Його ім’я відтепер назавжди вписане золотими літерами в літопис української мужності та самопожертви. Пам’ять Ігоря Солов’я назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, і всієї України. Його героїчна загибель є черговим свідченням жорстокості, яку несе ця війна в Україні.

Життєвий шлях Ігоря був яскравим прикладом незламності духу та патріотизму. Він присвятив майже три роки свого життя фронту, від самого початку повномасштабного вторгнення. За цей час він пройшов складний шлях військового становлення, отримавши цінний вишкіл у Німеччині, що дозволило йому ефективно протистояти ворогу на найскладніших ділянках фронту. Ігор брав участь у найгарячіших боях, де демонстрував неабияку відвагу, професіоналізм та незламну віру в перемогу України. Він був справжнім Героєм України, який не вагаючись віддав своє життя за рідну землю, захищаючи незалежність України. Його самовідданість є прикладом для всіх українських захисників.

Він був не просто солдатом; він був чиїмось сином, братом, другом. Його втрата — це величезна порожнеча для родини, для побратимів, для всієї України. Ми висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Ігоря у цей надзвичайно тяжкий час. Нехай світла вічна пам’ять про нього зігріває ваші серця і дарує сили пережити це горе. Його жертовність на фронті підкреслює важливість кожного дня оборони Донеччини та інших регіонів нашої країни.

Всі загиблі воїни, такі як Ігор Соловей, є нашою національною гордістю. Вони стали символом незламності українського народу у протистоянні агресору. Кожен з них, захищаючи свій дім, свою родину, свою державу, продемонстрував найвищий прояв любові до Батьківщини. Їхня самопожертва є фундаментом нашої майбутньої перемоги та запорукою вільної та незалежної України. Ми зобов’язані пам’ятати їхні імена, їхні подвиги та передавати цю пам’ять прийдешнім поколінням. Ця боротьба триває, і наша шана загиблим героям є непохитною.

Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, захищаючи нашу землю. Їхня кров пролита не дарма – вона зрошує ґрунт, на якому проростає нова, сильна та незалежна Україна. Нехай спочиває з миром душа нашого відважного захисника Ігоря Солов’я. Його подвиг буде вічно жити в наших серцях, надихаючи нас на подальшу боротьбу за мирне та щасливе майбутнє. Він навіки залишиться в строю серед тих, хто віддав усе за свободу. Слава Україні! Героям Слава!