🕯 Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, хто віддав своє життя у нерівній боротьбі за свободу та незалежність України. Сьогодні ми з особливою шаною згадуємо Павла Сазонова, молодого, але надзвичайно відважного українського захисника, чий життєвий шлях обірвався заради порятунку побратима. Це історія справжнього Героя України, який попри всі перешкоди, завжди обирав шлях боротьби за свою країну. Павло Сазонов, народжений 16 грудня 2004 року, незважаючи на своє місце народження у російській Балашисі, виріс на українській Харківщині. Саме тут він сформувався як особистість, пройнявшись духом свободи та любові до рідної землі. З раннього дитинства Павло виявляв неабиякий інтерес до військової справи, що свідчило про його покликання. Це захоплення не було скороминущим, воно стало фундаментом для його майбутнього вибору. У 18 років, коли багато хто тільки починає свій життєвий шлях, Павло Сазонов прийняв усвідомлене рішення підписати контракт із Збройними Силами України. З літа 2023 року він вже виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, демонструючи незламну волю та мужність. Його шлях захисника був складним, але він ніколи не відступав від обраного шляху. Під час виконання одного з надзвичайно відповідальних завдань на Бахмутському напрямку Павло отримав тяжке поранення голови. Такий стан давав йому право на списання з військової служби та повернення до мирного життя. Проте, цей український захисник, що виріс на Харківщині, виявив дивовижну стійкість і відданість. Павло не скористався цим правом, його незламний дух прагнув продовжувати боротьбу. Це рішення є яскравим свідченням його справжнього героїзму та безмежної любові до України. Він не шукав легких шляхів, а навпаки, прагнув бути там, де був найбільш потрібен. Після відновлення Павло Сазонов півтора року служив пілотом безпілотних літальних апаратів. Навіть у цій ролі він залишався на передовій, виконуючи критично важливі завдання для розвідки та коригування вогню. Однак, його серце піхотинця прагнуло до прямих зіткнень, до активної участі в штурмових операціях. Завдяки власній кмітливості та наполегливості, він зумів повернутися до лав піхоти, що ще раз підкреслює його непересічну рішучість. Останні штурми, в яких брав участь Павло, відбулися біля селища Надія на Луганщині. Ці бої були запеклими та виснажливими, але Павло Сазонов, як справжній український захисник, завжди був на вістрі атаки. Він розумів ціну війни та важливість кожного здобутого метра української землі. Слова, які Павло писав своїй матері, розкривають глибину його душі та людської сутності: 💬 “Я не хочу радіти, коли вбиваю людину. Я хочу радіти простим речам”. Ці рядки є свідченням його людяності, навіть у жорстоких реаліях війни. Він боровся не заради вбивств, а заради миру та можливості радіти простим речам, які дає вільне життя. Жахлива звістка про загибель Павла Сазонова прийшла 14 березня 2025 року – у день народження його матері. Він загинув, рятуючи свого побратима, демонструючи найвищу ступінь самопожертви. Його вчинок – це еталон військової доблесті та безкорисливості. Для рідних та побратимів Павло Сазонов назавжди залишиться живим прикладом незламної мужності та справжнього Героя України. Сьогодні родина Павла звертається до всіх небайдужих з проханням підписати петицію, аби йому посмертно було присвоєно найвище державне звання – Герой України. Це стане гідним вшануванням його неоціненного вкладу в захист Вітчизни. Підтримати цю важливу ініціативу, що збереже пам’ять про Павла Сазонова, можна за посиланням: 🔗 https://freeradio.com.ua/m65p Більше інформації про життєвий шлях Павла, його подвиги та боротьбу за вільну Україну можна знайти на сайті за посиланням: 🔗 https://freeradio.com.ua/kmr8 Вічна і світла пам’ять Герою України Павлу Сазонову. Його жертовність не буде забута. 📸 з архіву родини