Щодня Україна втрачає своїх героїчних синів і дочок, відданих захисників, які стали на оборону нашої Батьківщини. Їхня жертва – це запорука вільного майбутнього України. Важким і довгим був шлях додому для воїна Олега Васильовича Холодила з села Даньківка. Майже рік тривала невідомість, пошуки та очікування результатів генетичної експертизи. І ось, 12 червня, Іллінецька громада зустріла свого героя, який повернувся «на щиті», щоб знайти вічний спокій на рідній землі.

Коли траурний кортеж з’явився на горизонті, люди, ніби за покликом серця, стали на коліна, віддаючи шану загиблому воїну. В руках багатьох майоріли синьо-жовті прапори, що символізували незламність духу Олега Холодила та його відданість Україні. Олег Васильович Холодило народився 19 січня 1982 року. Він виріс у рідному селі, де з дитинства пізнав ціну праці, вирізнявся добротою, чуйністю та любов’ю до життя.

Після закінчення школи Олег працював за кордоном, у Польщі та Чехії, де, незважаючи на труднощі, зберігав міцний зв’язок з рідною землею. Він ніколи не забував про свій дім та мріяв про краще майбутнє для України. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Олег Холодило приєднався до лав Збройних Сил України. Він служив навідником танкового взводу 4-ої окремої танкової бригади, де проявив мужність, стійкість та відвагу. Разом зі своїми побратимами він брав участь у запеклих боях, захищаючи рідну землю від ворога, наближаючи перемогу. На жаль, 10 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Глушківка Харківської області, Олег Холодило загинув. Він віддав своє життя за Україну, за її свободу та незалежність.

Провести в останню путь Олега Холодила прийшли його рідні, друзі, сусіди, військові, керівництво громади та небайдужі мешканці. Після прощання в рідній домівці траурна процесія вирушила до сільського кладовища, де відбулося поховання героя з усіма військовими почестями. Людмила Трохимець, заступник міського голови, висловила співчуття родині від імені всієї громади. Леонід Стаднік, староста Бабинського старостинського округу, також висловив щирі співчуття родині загиблого героя. Оксана Попик, волонтер Спілки учасників АТО, наголосила на подвигу Олега Холодила заради України. Лариса Мазніцька, вчителька Олега, поділилася теплими спогадами про нього. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Олега Холодила та всіх полеглих воїнів. Звучав Гімн України і військовий салют. Державний Прапор України передали брату Олександру Анатолійовичу, як символ мужності та відданості Україні. Олег Холодило назавжди залишиться в нашій пам’яті, як герой, який віддав своє життя за Україну. Він став у стрій Небесного війська та звідти захищатиме нас. Наш обов’язок – пам’ятати про його подвиг.

Пам’ятаймо нашого земляка, воїна Олега Васильовича Холодила, та кожного, хто віддав життя за перемогу України. Вічна пам’ять та слава Героям України!