Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), в тому числі які здійснюють сільськогосподарське виробництво.

Зберігання пального: ключові аспекти.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для власних потреб, не можуть надавати послуги зберігання пального іншим компаніям.

В іншому випадку, за надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання на підставі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки,   пунктом 37 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024  № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817)  передбачено застосування до таких суб’єктів фінансових санкцій у вигляді штрафу  – 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Акцизний склад: важливість реєстрації.

Згідно з вимогами підпункту 14.1.6 пункту 14.1  статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків  зобов’язані  зареєструвати акцизні склади у разі перевищення щорічних обсягів поставки пального 1000 метрів кубічних (окрім платників єдиного податку четвертої групи, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів).

Відповідно до  підпункту 14.1.6 пункту 14.1  статті 14 Кодексу, акцизний склад – це   приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Винятки щодо акцизного складу:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через

паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, при отриманні понад 1000 кубічних метрів пального за рік (10000 кубічних метрів для платників єдиного податку четвертої групи), приміщення для зберігання пального потрібно зареєструвати як акцизний склад.

Згідно пунктів  4,  5,  6  Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.04.2019 № 408, акцизний склад реєструється в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ)  розпорядником акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу має бути зареєстрованим платником акцизного податку з реалізації пального  в СЕАРП СЕ.

Обладнання акцизних складів: вимоги до реєстрації.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1  статті 230 Кодексу, акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, що відповідають вимогам законодавства.

Платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники в Єдиному державному реєстрі;

б) усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Звітність: щоденні та щомісячні дані.

Згідно підпункту 230.1.3  пункту 230.1 статті 230 Кодексу, розпорядники акцизних складів зобов’язані щоденно формувати дані про залишки пального та обсяги обігу пального.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для власних потреб, формують дані про обсяги обігу пального за місяць та залишки пального на перший та останній дні місяця.

Дані подаються до центрального органу виконавчої влади не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (або 15 календарних днів для щомісячної звітності).

Відповідальність за порушення законодавства.

Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального передбачена статтею 128 1   Кодексу.

Так, відсутність реєстрації акцизних складів у СЕАРП СЕ тягне за собою штраф у розмірі 1000000 гривень.

Повторне порушення протягом року – штраф 2000000 гривень (п. 128 1.2  ст. 128 1  Кодексу).

Необладнання та/або відсутність реєстрації рівнеміра-лічильника тягнуть за собою штраф у розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Повторне вчинення протягом року – штраф 50000 гривень за кожний (п. 128 1.1  ст. 128 1  Кодексу).

Несвоєчасне подання електронних документів – штраф 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ (п. 128 1.3    ст. 128 1 Кодексу).

                                                               Головне управління ДПС у Полтавській області

« повернутися