«Профілактика розповсюдження мишоподібних гризунів в осінньо-зимовий період 2025-2026 років»

Під час проведення фітосанітарного моніторингу спостерігається міграція мишоподібних гризунів з неорних земель, лісосмуг та скирт соломи на крайові смуги посівів озимого ріпаку, сходи озимої пшениці, багаторічні трави. Вони також проникають у склади, зерносховища та елеватори.
Гризуни, розміром 7-12 см, відрізняються високою плодючістю. За сприятливих умов вони масово розмножуються, завдаючи значної шкоди сільськогосподарським рослинам і зерну. З настанням холодів щури та миші проникають у комори, псують урожай, можуть пошкодити матеріали, кабелі та електрику, а також зіпсувати комбікорми та іншу зберігану їжу. Крім того, мишоподібні гризуни становлять епідеміологічну небезпеку, будучи переносниками таких хвороб, як чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, геморагічна лихоманка та багатьох інших.
Хоча гарні та дружні сходи озимих зернових культур створюють достатню кормову базу, що може позитивно вплинути на популяцію мишей та полівок, самі гризуни дуже чутливі до охолодження та намокання. Навіть незначне зниження температури (до +9…+10 °С) в дощову погоду спричиняє їх загибель. Наразі погодні умови стримують масове розселення гризунів на сільськогосподарські культури. Проте, при зниженні температури повітря та відсутності значних опадів очікується їх подальша міграція, збільшення чисельності та шкодочинності.
За видовим складом переважають полівка звичайна (95%) та курганчикова миша (5%). Пожираючи сходи озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». У роки масового розмноження іноді виникає потреба в пересіванні пошкоджених масивів. Полівки харчуються переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, отримують основну енергію, з’їдаючи насіння, а при харчуванні лише зеленими рослинами гинуть через 2-3 дні.
Масовій загибелі гризунів сприяють осінні дощі з похолоданнями, сильні морози до випадання снігу, ожеледиця з утворенням крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу. Мерзла земля не вбирає талу воду, яка стікає в нори, виганяючи гризунів на поверхню. Замерзаючи в норах, вода утворює крижану пробку. На поверхні промоклі та промерзлі шкідники з низькою температурою тіла гинуть масово. Птахи та хижаки скорочують чисельність гризунів, особливо коли вони концентруються в місцях зимівлі.
Необхідно проводити систематичне обстеження сільськогосподарських посівів та неорних земель, лісосмуг для визначення заселеності угідь та чисельності колоній мишоподібних гризунів, щоб забезпечити ефективний та своєчасний захист. Заселеність угідь гризунами виявляють шляхом підрахунку кількості жилих колоній і нір на 1 га. Облік проводять на угіддях з рідкою рослинністю на маршрутах завширшки 10 м і довжиною 1000 м (1 га), враховуючи, що в 1000 м міститься 1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків. Маршрути прокладають по діагоналі ділянки. Також облік чисельності гризунів можна проводити на виділених ділянках площею 0,25 га (50×50 м). На них у другій половині дня прикопують і притоптують усі нори, підраховують їх кількість і записують. У першій половині наступного дня на цих же ділянках підраховують та прикопують усі відкриті нори (щоб уникнути помилок). В результаті отримують відомості лише про кількість жилих нір на 0,25 га. Одну таку ділянку закладають на кожні 200-300 га угіддя. Середню кількість нір (усіх і жилих) підраховують по всіх ділянках, взятих на кожному угідді.
Для зниження чисельності мишоподібних гризунів важливе значення мають агротехнічні та винищувальні заходи:
– Збирання врожаю без втрат у стислі терміни з обов’язковим видаленням соломи з поля.
– Боротьба з бур’янами на неугіддях, де гризуни ховаються від хижаків.
– Проведена з осені глибока зяблева оранка знищує мишей, особливо молодняк. Плуг руйнує нори, вивертає гнізда, знищує кормову базу шкідників. Під час оранки на шкідників полюють хижаки та птахи.
За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар застосовують рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» родентициди. В першу чергу слід використовувати хімічні методи боротьби, а потім – біологічні. Всі хімічні родентициди належать до антикоагулянтів крові. Вплив на гризунів проявляється порушенням процесів згортання крові. Загибель настає протягом 3-10 днів. Мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту може знадобитися кілька обробок. Рекомендовано повторювати обробки кожні 7-10 днів за необхідності.
Для запобігання появи гризунів у складах та зерносховищах необхідно:
– Очистити приміщення від сміття, брухту.
– Перекрити доступ до їжі та води.
– Забезпечити природним хижакам кращий доступ до місць проживання гризунів.
– Створити та підтримувати міцні перепони навколо комори, стінки яких гризуни не зможуть прогризти.
– За потреби застосовувати фізичні та біологічні методи боротьби (мишоловки, клейові пастки тощо).
– У складах, зерносховищах, закритих приміщеннях та побуті використовують отруєні принади. При роботі з будь-якими родентицидами чи приманками необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки та діяти виключно згідно інструкції із застосування.

Всі роботи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та лише дозволеними препаратами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.