◀️❗️ Щодо розміщення базових станцій стільникового зв’язку

Зростання використання мобільних телефонів та інтернету привело до збільшення кількості базових станцій стільникового зв’язку. Це викликає занепокоєння серед громадян щодо можливого впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ) на здоров’я. У цьому контексті важливо розуміти основні аспекти розміщення базових станцій та пов’язані з цим нормативні вимоги.

Джерелами ЕМВ в населених пунктах є різні об’єкти, включно з радіо-, телевізійними та радіолокаційними станціями, а також лінії електропередачі. Остання включає в себе повітряні високовольтні лінії та електричні підстанції. Склад підстанцій може варіюватися та включати розподільчі пристрої, перетворювачі енергії, трансформатори, випрямлячі та інші споруди.

Базові станції мобільного зв’язку відрізняються від радіо- та телевізійних станцій спрямованістю діаграми випромінювання. Більшість антен базових станцій випромінюють енергію у певному напрямку, як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах. Збільшення висоти розташування антени над поверхнею землі призводить до зменшення інтенсивності випромінювання в конкретних точках.

Гігієнічні вимоги щодо передавальних радіо- та телевізійних станцій, а також інших об’єктів, які випромінюють ЕМВ, регулюються «Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань». Ці правила, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.1996 № 239, визначають допустимі рівні впливу ЕМВ на населення.

Відповідно до пункту 1.4.4 Правил, для захисту населення від впливу ЕМВ, створюються санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови навколо радіотехнічних об’єктів (РТО). Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 метрів від поверхні землі перевищуються гранично допустимі рівні ЕМВ. Зона обмеження забудови – це територія, де перевищення відбувається на висоті понад 2 метри. Межі цих зон визначаються на основі інструментальних вимірювань.

◀️❗️ Правила також передбачають можливість розміщення та експлуатації РТО на дахах і у приміщеннях житлових, громадських та інших будівель. Це можливо за умови дотримання гранично допустимих рівнів ЕМВ для населення. Уточнення меж зон проводиться на підставі інструментальних вимірювань, що гарантує безпеку.

Гранично допустимі рівні ЕМВ для населення визначені в розділі 1.3 Правил. Контроль за дотриманням цих рівнів здійснюють підприємства, установи та заклади, уповноважені центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я. Власники РТО зобов’язані забезпечувати відповідність гранично допустимим рівням ЕМВ. Вимірювання рівнів ЕМВ проводяться суб’єктами господарювання, які мають відповідну акредитацію.